Спочатку в мене для вас погана новина – росіяни постійно провокуватимуть і атакуватимуть на Донбасі. У Путіна просто немає виходу. Будь-який інший шлях – виведення окупаційних військ або повномасштабне військове вторгнення – прискорить падіння режиму, а підтримка конфлікту, що жевріє, – його відтягуватиме.

Але це – і хороша новина. Насамперед тому, що ми знаємо стратегію ворога і також знаємо, що інших інструментів тиску на Україну вже немає. І тому, коли ми знаємо плани ворога, нам потрібно:

1) Не панікувати і звикнути до думки, що росіяни можуть атакувати будь-якої хвилини. Країни, які навчилися успішно протистояти агресору (Ізраїль, Туреччина), спочатку мужньо звикнули до думки, що війна може бути довгою;

2) Допомагати армії. Вперто й іноді мовчки. Перефразовуючи мудрого Ф. Ніцше, пустобалачки і сварки виникають тоді, коли немає лука і стріл. Отож, треба щоб стріли були.

3) Чітко усвідомлювати, що історичні мутації типу путінської Росії рано чи пізно здихають. Не вірите – почитайте «Майн Кампф» від Гітлера, Леніна, Кадафі, Хусейна, Чаушеску, і т. п. В історії людства більшість битв із диктаторами були з першого погляду безнадійними. Але нам пощастило знати, що ми точно переможемо. Навіть попри те, що якісь мавполюди вчергове спробували перевірити на міць нашу з вами країну.