Мене довго дивувало, чому влада, справді, нічого не робила з «Вєстями». Ну безліч же цілком легальних можливостей було їх закрити, від уже зробленого волонтерами контент-аналізу матеріалів за тривалий час, який доводив їх антиукраїнську позицію на межі законодавства, робили викладачі й студенти Інституту журналістики (Київського національного університету імені Тараса Шевченка – UAInfo), до можливостей антимонопольного законодавства після аналізу специфічної «бізнес-моделі», зробленого головредом конкурентів. А ми бачили тільки безпомічні спроби волонтерів блокувати роздачу газети біля метро, що наражалися на гнів «бабушок» та інших любителів халяви.

А виявляється, планувалося не закрити, а з понтом «купити», і не просто так, а коли дурники вже їх достатньо розкрутять. Блискуче. Нє, панове гебісти, не тягатися вам із комерцами. Ви все за методичками сивої андропівської давнини шпарите, як в європах якихось, а тут – справжня вкорінена творчість, вихована нелегкими 1990-ми в агресивному конкурентному середовищі. З урахуванням місцевих обставин і звичаїв.