Мене тут запитали: те, що холдинг «Вести» тепер прислужує Порошенку, це «зрада» чи «перемога»? Я сказав, що гидота.

Гидота, що він прислужує; гидота, що Порошенко не бридиться такими прислужниками; гидота те, що говорять люди, які звідти валять через «цензуру» вслід за Гужвою (якого, нагадаю, Чаленко (українофоб-маргінал, колаборант – UAInfo) у кращі часи характеризував як «русского националиста»).

Ну, так, кажуть вони, звичайно, власник – Клименко, це ж усі знають (Гужва, правда, всю дорогу стверджував, що власник він, але ну-ну) , і раніше холдинг «був опозиційним», а тепер «не буде опозиційним».

Вольтер, який помер у 84 роки від раку простати, казав (насправді не казав, але кого це гребе), що готовий померти за право інших людей висловлювати іншу думку, навіть якщо від цієї думки хочеться ригати. Цим аргументом оперували всі, хто захищав «Вести» і право Гужви гужвити вільно й необмежено.

Люди, які працюють у «Вестях» та супутніх журналі-телебаченні-радіо, прекрасно знали весь цей час, що сенс існування холдингу – підсирати. Спочатку опозиції і Майдану, потім, після перемоги Майдану, – владі, але й Україні загалом, тим змінам, які в Україні відбуваються чи мали б відбуватися. Так, можливо, конкретно вони особисто і їхні тексти не підсирали Україні, а лише допомагали продавати підсирання. Тепер деякі з них лишаються висловлювати «думку», протилежну попередній, а інші йдуть із гордо піднятою головою, і начебто адекватні люди пишуть їм в коментах «молодець! тримайся!». Ай молодець, піди, знайди ще якийсь спосіб підсирати Україні на догоду ригам в екзилі.

Дивлюся на це все й думаю про дерева, і думаю про них угорською.