В партійно-політичних розбірках довкола Конституції забулося найголовніше: Конституція за визначенням є формою СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ, тобто вона мусила би створити умови для об'єднання, єдності влади і суспільства, різних соціальних груп, власне, країни загалом.

Так, як протискуються зміни до Конституції, і всі події, пов'язані з нею, свідчать про те, що сьогодні ми маємо справу радше з КОНСТИТУЦІЄЮ РОЗБРАТУ, аніж з Конституцією єдності.

Власне, і останнє голосування - переконливе тому свідчення.

Давайте окинемо оком "конституційну арифметику" голосування за попереднє схвалення змін до Конституції. Як відомо, "за" проголосувало 265 народних депутатів, тоді як, нагадаю, за подання до Конституційного Суду - 288.

Отже, хто підтримав цю Конституцію, яку ми означаємо як Конституцію розбрату?

Із представників коаліції голосувала абсолютна більшість фракцій БПП (115 голосів), Народного фронту (69 голосів) і 5 осіб із "Самопомочі". Тобто, із нинішнього складу коаліції "Європейська Україна" зміни до Конституції підтримали 189 нардепів.

Чомусь Президенту у його виступу написали, що "...до конституційних питань загальнонаціональної ваги долучилися і позафракційні". М'яко кажучи, це не зовсім відповідає дійсності, бо якщо додати 13 голосів позафракційних (із 43-х), то загальна сума складе лише 202 голоси. Тобто, далекувато навіть до необхідних 226-ти!!!!

Насправді, президентські зміни до Конституції ухвалені голосами нинішнього Опозиційного блоку та колишньої Партії регіонів!

Так, конституційні зміни підтримали усі присутні в день голосування депутати "Опоблоку" - 38 осіб, 11 депутатів партії "Відродження" та 14 депутатів із "Волі народу".

До речі, цікаво, що багато з тих "опозиціонерів", що вчора підтримали зміни до Конституції, голосували і за сумнозвісні "диктаторські закони" 16 січня, які спричинили трагедію на Майдані. Їх 45 осіб!

Серед них:

- представники нинішнього "Опоблоку": Нестор Шуфрич, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Воропаєв, Юлія Льовочкіна, Іван Мирний, Юрій Мірошніченко, Сергій Матвієнков, Євген Балицький, Юлій Іоффе, Артур Мартовицький, Олександр Нечаєв, Олексій Білий, Олександр Долженков, Дмитро Шпенов, Євген Мураєв, Денис Омельянович, Костянтин Павлов;

- представники нинішньої партії "Відродження": Ігор Шкіря, Олександр Біловол, Антон Кіссе, Леонід Клімов, Володимир Зубик, Антон Яценко, Олег Кулініч, Артем Ільюк, Віктор Остапчук, Володимир Кацуба;

- представники нинішньої партії "Воля народу": Володимир Литвин, Михайло Поплавський, Володимир Бандуров, Іван Фурсін, Віктор Развадовський, Ярослав Москаленко, Андрій Деркач, Ігор Молоток, Сергій Лабазюк, Степан Івахів, Анатолій Гіршфельд, Олександр Пономарьов;

- нинішні позафракційні: Сергій Ківалов, Олександр Фельдман, Яків Безбах, Владислав Атрошенко, Олександр Герега.

Це ще один аргумент до того, що, м'яко кажучи, не все гаразд зі змістом, текстом і задумом ухвалення Конституції.

За таких обставин очевидно те, що ця нова Конституція не лише не є Конституцією єдності, об'єднання України або Конституцією національних інтересів, а і те, що даний текст НЕ ОТРИМАЄ 300 ГОЛОСІВ при фінальному голосуванні.

Отож, якщо ми хочемо ухвалити Конституцію єдності України, треба реально сказати, що даний текст потребує змін.

Однак проблема полягає в тому, що після вчорашнього голосування ПОПРАВКИ і ЗМІНИ вносити ВЖЕ НЕ МОЖНА!

Тому очевидно: Президенту треба набратись політичної мужності і сказати, що він ініціює повернення до конституційної дискусії для того, щоб розробити реальну систему місцевого самоврядування і "винести за дужки" Конституції питання особливих прав фактично для сьогоднішніх "ДНР" і "ЛНР".

За будь-яких обставин, важливо зупинити істерію і нагнітання ситуації довкола того, що всі, хто голосують "за" президентські зміни до Конституції, ті - справжні українські патріоти, що вдень і вночі борються проти Путіна. Це точно не відповідає дійсності і призведе до подальшого конфлікту в Україні.

Сьогодні треба зробити паузу в конституційній дискусії, показати приклад того, що нинішня Конституція є добротним документом і ЇЇ ТРЕБА НАВЧИТИСЯ ВИКОНУВАТИ. І лише після цього повертатися до питання внесення змін.