Я не те що не сумніваюся – я глибоко переконаний, що суд над Єрофеєвим і Александровим під процес у Росії над Надією Савченко підтягнули цілковито свідомо.

Тепер щодня ми, а з нами і весь світ поруч із новинами про суд в Росії над нашою льотчицею, бачитимемо суд в Україні над двома їхніми обхезаними. Для професійних військових це просто жах. Льотчикові потрапити в полон стрьомно, але таке трапляється і сприймається як норма. Солдатові-стрільцеві потрапити в полон – взагалі сумна реальність. Потрапити в полон спецурі – це катастрофа і тавро на все подальше життя. Одне це мусить зараз розпікати Кремль до білого жару.

Запущену судову процедуру назад не розвернеш. В тому, що Москва засудить Савченко – ніхто не сумнівається. Тому дуже показово буде коли рефреном до вироку над Надією прозвучить вирок російській спецурі. Потім, не виключено, що їх таки обміняють.

Після цього нашу льотчицю будуть вдома місяць носити на руках, після чого вона поїде працювати представником у ПАРЕ – де її знову таки шануватимуть як героїню. Російських спецушників вдома чекатимуть бравурні репортажі в їхніх ЗМІ, потім – тиха зневага командування і довгий заплив у пляшку в якійсь російській глибинці, серед чахленьких берізок і депресивного виття журавлів. Відставки не буде – заднім числом їх уже звільнили. Сім'ї не підтримуватимуть – вони їх уже зреклися.

Ця картина матиме дуже показовий вигляд для українських офіцерів. Ця картина матиме дуже показовий вишляд для російських офіцерів.

Все йде як треба.