Прочитав багато різноманітних текстів про переговори в Парижі, і ті, в яких ‪«зрада»‬, і ті, що ‪«перемога»‬. Зробив для себе висновок: немає ні «зради», ні «перемоги». Черговий раунд дипломатичної війни. Кожне слово, кожне речення далі буде ще десять разів обговорюватися і поміняє свій сенс.

Дипломатія здатна вирішити лише одне завдання: виграти час. Час нині працює на нас, а не на ворога (це і є головна «перемога») – от тільки питання, чи ми його не марнуємо (часто виходить саме так, і це «зрада»). Україна має використати час для посилення армії, а головне – для посилення економіки, що є фундаментом і армії, і віри в краще життя. Правосуддя, заохочувальні податки та нова державна служба – ось три пріоритети. Це ми маємо робити, поки дипломатія виграла для нас іще трошки часу.

Найбільша загроза для України на даний момент не російські війська: Кремль у глухому куті. Найбільша загроза – це реванш регіоналів, розчарування та зубожіння народу, продовження економічного спаду.