Ви ще говорите російською? Так це ж прекрасний casus belli. Для тих, хто вирішує свої внутрішні проблеми шляхом зовнішніх воєн. Якщо ви говорите російською, то для росіян війна з вами вважатиметься не завойовницькою, а «освободітєльной». Бо вони так внутрішньо влаштовані. Хто говорить російською, але не вважає себе одним народом з росіянами, той зрадник, ворог «зазомбований американцями», якого треба «освобождать» від цієї думки.

Тому питання своєї власної української мови для нас є питанням національної безпеки й оборони.

Вибачте, що нагадую про цю банальну істину. Але це тільки тому, що ще не всім дійшло.

Щодо контраргументів.

1) «Агресор завжди знайде або створить собі привід для агресії». Це так. Але навіщо полегшувати йому роботу? Війна в Сирії (чи раніше в Афганістані) також потребувала пояснення причин для росіян. Але згадайте «Крим наш», багато потрібно було пояснювати?

2) «На передовій бійці і волонтери розмовляють російською мовою». Це так. Вони наочно доводять, що українським патріотом може бути той, хто розмовляє російською. Як і будь-якою іншою... Честь і слава цим людям за те, що вони роблять. Але справа не в тому, як розмовляють на передовій. Там це справді не головне (хоча також є ньюанси із системою розпізнавання свій-чужий). Я наголошую на тому, як це сприймається росіянами. Поки вони вважатимуть нас одним з ними народом – вони від нас не відчепляться.