13 засідання Національної ради реформ, що відбулося 19 жовтня, було присвячене статусу виконання Угоди про асоціацію з ЄС та безвізовому режимові. Але розпочалося воно виступом Михайла Саакашвілі, який минулого разу не встиг представити свою пропозицію пакету реформ. Отже, спочатку про це. Як завжди, я не даю особистих оцінок, а пишу ці нотатки скоріше в жанрі репортажу, іноді дозволяючи собі коментарі [у квадратних дужках].

Керівник Одеської ОДА розпочав з позицій України в глобальних рейтингах. Вони жахливі: 142 місце зі 175 у рейтингу сприйняття корупції, 162 місце зі 186 у рейтингу економічної свободи тощо. (Ден Пасько у своєму коментарі зазначив, що цього року Україна може впасти також і в рейтингу Doing Business, хоча підготовлені законопроекти можуть підняти її до 20-го місця.)

Команда Саакашвілі запропонувала 29 законопроектів, що покликані суттєво зменшити поле для корупції та поліпшити бізнес-клімат:

– Адміністративні послуги: система «єдиного вікна», принципи екстериторіальності та «мовчазної згоди»; заборона органам влади вимагати від громадян документи, що зберігаються в інших органах; диференціація тарифів, виходячи з різних строків надання послуг; конкурентне поле між агентствами надання адмінпослуг;

 – приватизація: зокрема – відкриті електронні аукціони, які може ініціювати будь-який громадянин; пріоритет приватизації над орендою (і, таким чином, розблокування приватизації майна, що передане в оренду); спрощення процедури оцінювання («Якщо аукціон чесний, ми отримаємо гарну ціну, навіть стартувавши з балансової вартості», – зазначив Саакашвілі. «Дві великі перешкоди на шляху приватизації, які не зміг подолати парламент, – корумпована процедура оцінки та обов'язковий продаж 5% акцій за заниженими цінами», – зауважив Порошенко.) [ Від себе додам: не можемо знайти компенсаторів зниженню податків? То хоча б закриймо дірку, через яку щоквартально 10 млрд гривень платників податків витікає у вигляді штучних збитків держпідприємств. Не знаємо, як закрити бюджетний розрив, що виникне у перший рік економічного зростання? Як казав Бендукідзе, треба продати все, крім совісті. ]

– Земельні відносини: самостійна зміна власником цільового використання земельної ділянки; безкоштовна передача ділянок під будівлями; зокрема – електронні аукціони;

– Митні процедури: створення зони прозорого митного оформлення з «єдиним вікном», прибирання із зони митного контролю правоохоронців, єдина політика визначення митної вартості;

– Містобудування: видача дозволів приватними авторизованими агентствами; зонування там, де нема генпланів; відкритий реєстр для посилення громадського контролю;

– Глибока дерегуляція у сфері дозвільних документів; скасування віз в Україну громадянам всіх країн, де ВВП на душу населення вище, ніж у нас; скасування експортно-імпортних ліцензій і квот; швидка реєстрація представництв іноземних компаній; скасування реєстрації іноземних інвестицій; скасування ліцензій, що заважають розвитку виноробства; повний перехід державних закупівель на ProZorro;

– Кардинальні зміни у законодавстві про працю (президент: «Трудовий кодекс лежить півроку у парламенті і не прийнятий навіть у першому читанні!»);

– Нарешті, прийняття Акту економічної свободи: підвищення податків тільки за результатами референдуму, вільний рух капіталу, обмеження витрат держави 30% ВВП [провідні міжнародні економісти та вітчизняні громадські активісти пропонували 35%, натомість маємо 54%], бюджетного дефіциту – 3% ВВП, державного боргу – 60% ВВП.

[Від себе зазначу, що так званий «одеський пакет реформ» є рішучою кавалерійською атакою на корупцію, але не факт, що вона знайде підтримку в парламенті.]

Отже, основною темою засідання Національної ради реформ було виконання Угоди про асоціацію з ЄС. У вступному слові Президент зазначив, що саме ця угода визначає основний зміст та графік реформ в Україні. Внаслідок скоординованої роботи вдалося за один рік майже завершити ратифікацію Угоди. Європейські експерти позитивно оцінють рух України, зазначаючи відставання, перш за все, у сфері боротьби з корупцією. Порошенко окремо зупинився на питанні безвізового режиму. За тиждень парламент має проголосувати всі необхідні для цього закони, у тому числі про депутатську та суддівську недоторканість. Ж.-К. Юнкер та Д. Туск підтверджують: політична воля щодо безвізового режиму зафіксована, залишилося виконати всі технічні вимоги. Зона вільної торгівлі, підкреслив Порошенко, починає працювати з 1 січня, незважаючи на всі спроби агресора це зірвати.

Нам потрібна глибока судова реформа, провадив далі президент, тому необхідно інтенсивніше працювати Конституційній комісії, і саме час вносити туди пропозиції всіх, хто хоче долучитися. Час фіналізувати законопроект та внести його як невідкладний [зазначу, що нічого не було сказано про обрану модель судової реформи – вочевидь, тут битва ще триватиме]. Я за рішуче оновлення суддівського корпусу, наголосив президент.

Завершив свій виступ Порошенко вимогою публічно проаналізувати, де саме знаходиться вузьке місце, що заважає притягати корупціонерів до відповідальності, та визначити перелік статей Кримінального кодексу, на який не розповсюджується випуск під заставу.

Далі були три основні доповіді.

1. Міністр закордонних справ Павло Клімкін детально поінформував про стан справ з ратифікацією країнами Євросоюзу Угоди про асоціацію з Україною. 25 держав ратифікували Угоду: 22 повністю, Італія та Чехія найближчим часом очікують на підписання главами держав, Бельгія (де потрібна також ратифікація місцевими парламентами) – на ратифікацію місцевим парламентом Брюсселя. Наразі увага українських дипломатів сфокусована на трьох останніх викликах: Греція, Кіпр, Нідерланди. Греція затягнула процес через парламентські вибори й обіцяє ратифікацію до кінця року. З Кіпром є певні суперечки через уникнення подвійного оподаткування (офшори), але начебто вони вирішені, тож 29 жовтня, радше за все, питання буде на розгляді кіпрського парламенту. Королівство Нідерланди є найскладнішим випадком. Парламент ратифікував Угоду 7 липня, але 1 липня у Нідерландах набув чинності закон про консультативний референдум. Зібрано 300 тисяч підписів на підтримку проведення такого референдуму щодо Угоди ЄС-Україна, тож він відбудеться. І тут потужний рух голландських євроскептиків, які, власне, не мають нічого проти України, підтриманий проросійськими силами. І хоча референдум має не обов'язковий, а рекомендаційний характер, українська дипломатія ставиться до ситуації дуже серйозно. Планується візит Президента на підтримку. (Абсолютно правильним було рішення передати Нідерландам розслідування терористичної атаки на Boeing, зазначив тут Порошенко.)

2. Директорка Урядового офісу з євроінтеграції, заступник міністра Кабінету міністрів Наталія Гнидюк поінформувала про статус виконання українською стороною Угоди про асоціацію з ЄС. Із 82 запланованих заходів виконано 44, із 89 необхідних законопроектів прийнято 17. [Від себе зазначу: це неприхований провал, інакше назвати не можна.] Називалися різні причини невиконання, у тому числі такий екзотичний, як відсутність достатнього фінансування перекладачів (обсяги європейської юридичної документації дійсно великі). Всі звіти доступні на урядовому порталі, меню «Діяльність Уряду», пункт «Європейська інтеграція».

Аналізуючи способи змінити чинну ситуацію, пані Гнидюк запропонувала змінити регламент Верховної Ради та регламент уряду, посилити додатковим персоналом департаменти євроінтеграції центральних органів влади, у тому числі за рахунок стажерів-випускників. [Від себе зазначу, що проблема не у виконавцях, а у керівниках. Можна напрацювати купу документів силами волонтерів, але воно все блокуватиметься. Необхідна політична воля як на рівні керівництва уряду, так і у фракціях парламенту.]

У співдоповіді заступник міністра економіки, торговельний представник України Наталія Микольська зазначила, що більша частина роботи щодо підготовки Зони вільної торгівлі з ЄС виконана. Але є три речі, що здатні загальмувати все. Це митні та «навколомитні» процедури, занадто жорстке валюте регулювання та відшкодування ПДВ. Без вирішення цих трьох проблем годі очікувати зростання експорту, підкреслила заступник міністра. І, звичайно, потрібні ще зусилля із просування, бо нас поки що сприймають як сировинного експортера.

Частка Євросоюзу в експорті складає нині 33%, хоча експорт до ЄС реально знизився. Причини: війна (значна частина експорту походила з нині окупованих територій), перенасичення європейського ринку внаслідок російського ембарго, а також період низьких цін на світових ринках [від себе зазначу: сировинний експорт завжди страждає від кон'юнктури].

Заступник міністра детально зупинилася на можливостях і ризиках торгівлі з ЄС, які, в принципі, підготовленому читачеві і так в основному зрозумілі. Суттєве поліпшення бізнес-клімату, у тому числі розв'язання вищезазначених трьох ключових проблем дозволить переконати інвесторів, що Україна є пристойним майданчиком для розміщення виробництва.

Далі увага була сконцентрована на кроках задля зростання експорту, серед яких я згадаю тут:

– посилення торговельних представництв за кордоном та проведення торговельних форумів для розвінчання міфів про Україну;

– реформа «Укрексімбанку» задля повернення його до первинної місії сприяння експорту та створення експортно-страхового агентства.

3. Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль детально розповіла про виконання технічних вимог щодо лібералізації візового режиму з ЄС. У вересні відбулися 8 оціночних місій Єврокомісії, у жовтні всі завдання мають бути виконані, бо 10 листопада відбудеться засідання старших посадових осіб – після цього Україна вже не матиме важелів впливу, і в грудні висновок Єврокомісії буде оприлюднений. Тож залишилося три тижні, щоб змінити ситуацію.

Всі завдання можна розділити на чотири групи. Ключові завдання блоку «Безпека документів» виконані. Непогана ситуація також щодо блоку «Управління кордонами, міграція і притулок», але є декілька неприйнятих законопроектів, у тому числі про зовнішню трудову міграцію.

Натомість скрутна ситуація з блоком «Громадський порядок і безпека»: прогрес майже відсутній як у сфері боротьби з організованою злочинністю та відмиванням коштів (неврегульований розподіл компетенцій між різними правоохоронними органами, Генпрокуратура не спромоглася запустити підрозділ із розслідування відмивання коштів), так і у сфері боротьби з корупцією (закони про виявлення, розшук та управління конфіскованим майном, запуск Національного агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро).

Жваве обговорення було присвячено законопроекту про спецконфіскацію. Він викликає занепокоєння європейських партнерів занадто широкою сферою застосування, зазначив президент, тож необхідний компроміс та розмежування обов'язкових вимог ЄС від рекомендацій. Міністр юстиції Павло Петренко запевнив, що проблема зрозуміла і буде швидко вирішена.

Нарешті, останній блок «Права людини» у непоганому стані, є певний прогрес, але багато неприйнятих досі документів, у першу чергу – на рівні уряду (наприклад, потрібен координатор з етнонаціональної політики – він був, потім із незрозумілих причин скасували).

Парламенту терміново необхідно у першому читанні прийняти Трудовий кодекс. Існує також занепокоєння ЄС щодо міграції циган, яка жодним чином не врегульована в Україні.

Загалом по всіх блоках парламенту залишилося виконати 13 заходів, уряду – 3, окремим центральним органам виконавчої влади – 11 разом, Генпрокуратурі – 4, РНБО та СБУ – по 1. Часу обмаль – не то слово.

На завершення заступник міністра запросила користуватися електронною системою моніторингу прогресу у сфері виконання вимог лібералізації візового режиму на сайті vlap.reforms.in.ua. Там можна побачити чіткий план, терміни та відповідальних, щоденний стан виконання. Будемо сподіватися, доступність інформації сприятиме інтенсифікації роботи народних обранців та чиновників.