Ну і ще одне передвиборче.

Вам не здається, що вся історія українських виборів - це історія казок, які самі собі придумують виборці, а потім в них жорстоко розчаровуються?

Спочатку була казка про мудрого генсека, який у всьому розбереться. Виявилось, що Кравчук спромігся тільки плисти по течії. Потім була казка про директора - раз керував великим заводом, то зможе і країною керувати. Виявилось, що Кучма керувати-то здатен, але країну перетворив на копію свого завода - із директором-самодуром, апаратними інтригами і принципом "я начальник - ти дурак". Останній принцип, до речі, живе й досі.

Потім була революція. Люди придумали собі казку про Замріяного Українця. Ну, якщо буде цікавитись історією і плекати культуру, то і за Україну вболіватиме. На практиці Ющенко тільки цим і займався, а решту віддав на відкуп олігархічним кланам. Потім була казка про бандюків - раптом вони збережуть країну із чисто шкурних інтересів. Так президентом став Янукович.

Це речі загальновідомі.

Але є казки й іншого роду.

Наприклад, казка про нові партії. Минулого року в парламент пройшли практично всі нові партії, з голочки, створені тільки під ці вибори.

Ця казка була розбита вже за півроку, коли у найновішої з них різко обвалився рейтинг, а тепер вони й зовсім на вибори не ходять.

Є казка про лібералів і соціалістів. Типу, соціалісти - це ті, хто за права народу, а ліберали - це ті, хто за вільний ринок. Ну от вибрали лібералів, виявилось, що їх "лібералізм" та "вільний ринок" майже нічим не відрізняються від сталінського держкапіталізму (да-да, для когось це буде шоком - але Сталін будував типовий бузувірський капіталізм XIX ст., перетворивши державу на надкапіталіста - не вірите, то почитайте Фогеля про рабовласницький капіталізм) із всевладною менеджерською ланкою і бесправними працівниками-рабами.

Є казка про непопулярні реформи. Дуже страшна казка, бо коли люди реально вірять, що реформи - це страждання і погіршення життя, то це попахує якимсь масовим садомазохізмом.

Є казка про 40 років "блукання в пустелі" - от дійдуть руки, і я все-таки закінчу задуману статтю про це.

Є казка про нові незаплямовані обличчя. Схоже, що після призначення Марушевської вона буде дуже жорстоко розбита. Бо уже ясно, що новими недосвідченими обличчями будуть втемну рулити заступники та радники - які продовжуватимуть все ту саму практику, що й раніше.

Цих казок буквально десятки і сотні. Народ наш взагалі любить казки, легенди і всякі пророцтва. Вірити в них заборонити не можна, це все одно що перекрикувати океан.

Але я хотів би попросити вас - коли підете голосувати, то згадайте, що всі казки, в які фанатично вірило українське суспільство протягом 23 років, були жорстоко розбиті.

Відтак - вибирайте мудро, і спробуйте хоч раз в житті вибрати реальність.