Отже, у вівторок, 3.11, Комітетом з питань науки та освіти було прийнято два рішення:

1) Взяти 2244а за основу із врахуванням Постанови ВРУ «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» і таких-то статей альтернативних законопроектів у редакції Комітету.

Доручити Комітету підготувати законопроект до другого читання за скороченою процедурою.

2) Затвердити порівняльну таблицю (версію, яка зараз лежить тут), яку взяти за основу при підготовці законопроекту до другого читання.

Між читаннями, звісно, можливі редакційні правки плюс лишились деякі питання, що вимагають доопрацювання. Також ніхто не відміняв права народних депутатів вносити свої поправки при підготовці законопроекту до другого читання, які є обов'язковими до розгляду, а також усіх охочих - надсилати свої правки, які розглядає Комітет на свій розсуд. При цьому між читаннями

Загалом позитивні моменти (тут все підряд, бо поки що немає часу впорядковувати):

- є шанс, що науковці матимуть вплив на формування державної політики в сфері науки, а рішення, які стосуються науки, будуть більш професійними - Національна рада. Їй присвячені статті 20-22 - рекомендую ознайомитись;

- є шанс на те, що матимемо правильний та дієвий інструмент розподілу грантового фінансування (статті 46-52 - рекомендую ознайомитись);

- передбачено ротацію керівників державних наукових установ (максимум два терміни по 5 років (по 7, думаю, не буде));

- передбачено можливість створювати наглядову раду для наукових установ, в тому числі, із зарубіжними вченими (лишається сподіватися, що цією опцією скористаються);

- наукові відрядження та стажування, в тому числі довготривалі - узаконені;

- до системи залучення учнівської молоді до наукової та науково-технічної діяльності віднесено наукові ліцеї (та ліцеї-інтернати), застережено можливості її підтримки за рахунок грантів НацФонду та розробка стратегії її розвитку Нацрадою,

- додалися визначення принципів субсидіарності та відповідності міри впливу (якби ще почали впроваджуватись...), дослідницьких інфраструктур (зокрема, державних - але все одно потрібен окремий закон), ERA та його принципів,

- створено правове поле для кращого розвитку зв'язків між наукою та освітою, зокрема, право засновувати внз науковими установами та академіями наук, право готувати докторів філософії науковим установам, як самостійно, так і згідно програми, складеної як конструктор (якісь дисципліни забезпечує сама установа, якісь - інші наукові установи, або внз);

- державні наукові установи та внз звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість з наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому і електронному вигляді, що ввозяться в Україну для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів);

- дещо посилено статус Рад молодих вчених (голова входить до вченої ради, можливість підтримки заходів та проектів тощо),

- зроблено спробу унормувати статус аспірантів (ще треба доопрацювати),

- щодо НАН України: у сесіях Загальних зборів НАН України (окрім питань, пов'язаних з виборами дійсних членів, членів-кореспондентів та іноземних членів) беруть участь з правом ухвального голосу делегати від трудових колективів наукових установ НАН України у кількості, що не менше від половини кількості дійсних членів (академіків) та членів кореспондентів, які беруть участь у сесії. У сесіях загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь іноземні члени НАН України, керівники наукових установ НАН України та представники наукової громадськості. Академіків-секретарів відділень обирають загальні збори відповідного відділення, у сесії яких беруть участь всі дійсні члени та члени-кореспонденти, які входять до складу відділення, а також делеговані представники від наукових колективів установ відділення у кількості, що дорівнює половині облікового складу дійсних членів і членів-кореспондентів, що беруть участь у роботі сесії загальних зборів відділення;

- на внз, які пройшли державну атестацію в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності, розповсюджуються гарантії забезпечення наукової (науково-технічної) діяльності, визначені для наукових установ, а на науково-педагогічних працівників таких закладів розповсюджуються гарантії наукової (науково-технічної) діяльності, визначені для наукових працівників;

- з'явились згадки про науково-популяризаційну діяльність (зокрема, щодо можливості отримувати на неї грантове фінансування);

- щодо міжнародної співпраці: наукові установи звільняються від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходження в іноземній валюті за міжнародно-технічними програмами і проектами. Оплата видатків, пов'язаних з реалізацією міжнародно-технічних програм і проектів, що виконують державні наукові установи та внз, здійснюється у першочерговому порядку у повному обсязі. Строк перерахування зазначених коштів органами ДержКазначейства має становити не більше одного дня з дня реєстрації фінансових зобов'язань державних наукових установ та внз (передбачає зміни до Бюджетного кодексу).
Що лишилось доопрацювати із суттєвого:

- Правовий статус Національного фонду досліджень України. В Кабмінівському законопроекті - це бюджетна з усіма відомими наслідками (наприкінці року треба все витратити, звітність науковців відповідно до законодавства, а не до здорового глузду, ДержКазначейство тощо).

Ми боролись за те, щоб НацФонд був юридичною особою публічного права, наприклад, у формі неприбуткової самоврядної державної організації, також була пропозиція про державну фінансову установу. По-перше, це звільняло б від усіх тих рамок, які є для бюджетних установ, по-друге, давало б можливість заводити через цей фонд не лише державні гроші (яких багато поки не світить), а й гроші від приватних донорів, міжнародних фондів тощо. Відстояти це наразі не вдалось.

- Прикінцеві та перехідні положення. Це дуже важливо. Прикінцевими треба внести зміни до всіх необхідних законів (до яких можна, бо до Бюджетного кодексу, наприклад, не можна - треба реєструвати окремий законопроект, але і його теж потрібно напрацьовувати), перехідними - передбачити хто, що і в які терміни має зробити (КабМін, МОН тощо).

Що сильно постраждало внаслідок компромісу, але все одно має сенс:

- Порядок формування Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Загалом, вийшло значно краще, ніж в 2244а, але суттєво гірше, ніж в 2244а-2. Те, що є зараз, ще, очевидно, треба прискіпливо промоделювати і постаратися максимально застерегти виявлені ризики.

Що потрібно від тих, хто готовий витратити трохи часу на конструктив:

- повідомити про знайдені по тексту неузгодженості,

- здійснити уважний аналіз того, які зміни необхідно внести в Прикінцеві положення на виконання норм, закладених в основному тілі законопроекту,

- виписати всі застереження, пов'язані із варіантом, що Фонд - бюджетна установа, щоб мінімізувати негатив від такої правової форми,
- тощо 

Часові рамки:

- якщо все буде добре, то наступному тижні буде розглянуто в 1-ому читанні,

- якщо все буде добре, то 26.11 - в другому читанні і в цілому.