Сьогодні, 9 листопада, День української писемності та мови. "Українське радіо" провело Всеукраїнський радіодиктант для всіх охочих, у Київському університеті Шевченка перевірити свої знання мали змогу політики, урядовці, музиканти, громадські активісти.

Разом з тим, справа не у граматиці чи пунктуації. Справа у повазі до української мови як Державної не лише один день на рік.

Посилено модельований зараз деякими середовищами та медіа тренд України як такої собі "майже Росії, тільки демократичної" є прямою загрозою українській ідентичності, яка не існує без української мови. ЩОНАЙМЕНШЕ без української мови.

Думати, що можна побудувати сильну і стійку європейську демократію без поваги до власної унікальності – утопія. Для переконаності – спитайте про це поляків, чехів чи, приміром, литовців.

Останні події прямо показали: там, де є повага до державної мови – є повага і до державного суверенітету. Де цієї поваги немає – і державний суверенітет під загрозою.

Спеціально звертаю увагу: не там, де усі розмовляють українською, а там, де до неї є повага.

І цю повагу необхідно культивувати. Це слід зрозуміти. Хоча б тепер.