Кожен нещасний випадок на виробництві має свої причини і наслідки. Іноді такими причинами є алкогольне сп'яніння працівника, яке може виступати як основною так і супутньою причиною травмування. А от наслідки подібних нещасних випадків значно тяжчі, ніж з тверезими працівниками.

Згідно зі статистикою, наслідком нещасних випадків, що сталися з працівниками, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, як правило, є стійка втрата працездатності (інвалідність) або й навіть загибель. Значно рідше їхнім наслідком є тимчасова втрата працездатності. Уже лише цей факт мав би змусити кожного принаймні задуматися над тим, чи варто вживати алкоголь на робочому місці. Передусім там, де працює виробниче обладнання, машини, механізми, здійснюється виконання робіт з підвищеною небезпекою тощо.

Нижче викладено обставини декількох нещасних випадків, які дозволять наочніше уявити всю жахливість «алкогольного виробничого травматизму».

Випадок перший. Машиніста залізнично-будівельних машин ВП «Колійна машина станція № 123» ДТГО «Львівська залізниця» відрядили з Рівного у вагонне депо Тернопіль для контролю за ремонтом вагону та його супроводженням в дорозі після завершення ремонту. Перед відправленням працівникові провели необхідний інструктаж. Після завершення ремонтних робіт вагон включили до складу потягу і він вирушив зі ст. Тернопіль. Працівник перебував у цьому вагоні, але під час руху вийшов у робочий тамбур, а потім, - відчинивши перехідні двері, - на перехідний майданчик. Внаслідок руху потягу машиніст втратив рівновагу та впав у міжвагонний простір на узбіччя колії. Наслідок - ампутація ноги.

У результаті судово-токсикологічної експертизи в крові потерпілого виявлено етиловий спирт в концентрації 3,45‰. Така концентрація згідно з критеріями оцінки відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння. Крім того, потерпілий порушив вимоги інструкцій з охорони праці, згідно з якими йому було заборонено відчиняти двері тамбурів вагону і перебувати на міжвагонних майданчиках.

Випадок другий. Слюсарі-ремонтники ПАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» виконували в слюсарній майстерні ремонт вулканізаційного преса. Після завершення виконання роботи один з них залишався в цьому ж приміщенні. Через деякий час працівник вулканізаційного цеху побачив, як відчинилися двері слюсарної майстерні і в них з'явився слюсар-ремонтник, охоплений полум'ям. Його вдалося вкласти на землю, після чого на ньому загасили полум'я.

Відповідно до інформації, наданої компетентними органами, ймовірною причиною виникнення пожежі послужила необережність потерпілого при курінні. При цьому, як пояснив сам потерпілий, він не пригадує чи курив на робочому місці. Розслідуванням встановлено, що робочий одяг працівника був брудним, можливо, із залишками мастила, які потрапили на нього під час ремонту вулканізаційного преса.

Наслідок нещасного випадку - опіки 50 % поверхні тіла. Концентрація алкоголю в крові потерпілого - 3,1‰, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння.

Випадок третій. Стався він у листопаді 2014 року у м. Кузнецовськ Рівненської області на будівництві багатоквартирного житлового будинку і призвів до загибелі муляра.

Працівники ТОВ «Інкомбуд» виконували мулярні роботи на даху висотного будинку. Доступ до робочих місць здійснювався пішки сходовою клітиною. На ній були влаштовані тимчасові огородження сходових маршів по всій висоті будинку, щó запобігало падінню працівника з одного сходового маршу на інший або між поверхами.

Відпрацювавши першу половину робочого дня, працівники розійшлися на обідню перерву. Підіймаючись на дах після обіду для продовження роботи, вони виявили на перехідному майданчику сходової клітини свого колегу, котрий лежав на східцях із травмою голови. Неподалік лежала будівельна каска. Безпосередніх свідків події не було, а взяти пояснення з потерпілого не вдалося, оскільки, не приходячи до тями, він помер.

Комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що тяжку травму потерпілий отримав внаслідок падіння під час пересування сходами. На жаль, не стала в нагоді тут і каска, яку працівник мав при собі.

Зважаючи на це, варто нагадати вимоги будівельних норм, згідно з якими усі особи, що перебувають на будівельному майданчику, зобов'язані носити захисні каски. Носити не при собі, а на голові. Конструкція касок має відповідати певним нормам, зокрема, мати підборідний пасок, що призначений для її фіксації на голові та запобігання спаданню.

Наслідок нещасного випадку - загибель муляра. Концентрація етилового спирту в крові потерпілого - 3,79‰, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння.

Це лише деякі з нещасних випадків, що сталися з працівниками, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Ці нещасні випадки були визнані пов'язаними з виробництвом, і сталося це тому, що поряд з алкогольним сп'янінням потерпілого, були виявлені ще й інші супутні причини їхнього настання. Якби таких не виявили, то й підстав пов'язувати ці нещасні випадки з виробництвом, не було б. Хоча, з іншого боку, якби роботодавці забезпечили недопущення створення умов, що сприяють порушенню працівниками вимог трудової дисципліни, то, напевне, в останніх і не виникало б спокуси вживати алкоголь на робочих місцях.

Наостанок, хотілося б привести своєрідну паралель. Подібно до того, як у кримінальному законодавстві алкогольне сп'яніння є обтяжувальною обставиною при визначенні міри покарання, так і в сфері охорони праці воно є підставою для несення відповідальності.

Тобто, якщо комісія з розслідування дійде висновку, що нещасний випадок на виробництві стався внаслідок виконання потерпілим роботи у стані алкогольного сп'яніння, то зменшується розмір одноразової допомоги потерпілому, але не більше, як на 50%.

Зважаючи на все вище зазначене, слід пам'ятати, що жодні виплати не компенсують втраченого здоров'я. То чи варто ризикувати?