Головні проблеми на шляху втілення Коаліційної угоди - недосконалість системи влади і неготовність окремих виконавців по-справжньому змінити країну. Про це у блозі на сайті "Новое время" пише народний депутат Оксана Продан.

Минув рік відтоді, як було підписано Коаліційну угоду. Хороший привід, щоб зробити певні висновки і провести роботу над помилками.

Як учасник робочої групи, яка готувала цей документ, відзначу кілька важливих пунктів.

По-перше, сам факт існування такої угоди - безумовний плюс. Це один з найзмістовніших документів за весь час незалежності. Вийшла хороша дорожня карта з планом дій, термінами виконання та всією необхідною конкретикою.

Хочу нагадати, що документа могло не бути. Відразу після парламентських виборів було багато охочих обмежитися порожньою декларацією на кілька аркушів паперу А4, яка ні до чого не зобов'язує. Замість цього суспільство отримало інструмент контролю і тиску на політиків.

По-друге, угода оголила всі проблеми в організації роботи Верховної Ради України до діяльності Кабінету міністрів і у взаємодії між урядом і парламентом. Ми ще раз переконалися в тому, що чинна конструкція влади, м'яко кажучи, не дуже життєздатна.

З власної практики - навіть якщо ваш законопроект прямо передбачений угодою, ніяких гарантій, що він буде прийнятий. Завжди знайдеться чиновник, який скаже: це не можна приймати, тому що... далі зачитується цілий список причин, чому він проти. Ми не готові, впадуть доходи бюджету, потрібен перехідний період і так далі.

Але, навіть якщо закон приймається, в ньому, як правило, містяться статті, яким потрібні підзаконні нормативні акти. Постанови Кабміну, накази і розпорядження міністерств. А тут просто величезне поле для маніпуляцій і саботажу. Посадовці вміло користуються цими можливостями, особливо коли не хочуть виконувати закони, що набули чинності.

Таким чином, недосконалість системи влади, неготовність окремих виконавців по-справжньому змінити країну - головні причини, чому угоду виконано лише на третину.

Багато це чи мало? Набагато менше, ніж це потрібно країні і людям. Але більше, ніж могла дати влада ще кілька років тому. Ця цифра показує, що потенціал є, але ми ще дуже далекі від мети.

Тому, перш ніж посипати голову попелом і кричати #зрада, давайте ще раз подивимося, яку користь можна отримати з пройденої дистанції довжиною в рік.

На цьому шляху є свої перемоги. Їх потрібно зміцнити і зробити позитивні зміни невідворотними.