Ірина Луценко встановлює рекорд фракції БПП з фальсифікації голосування у верховній Раді. На засіданні 9 грудня вона кілька разів голосувала одразу за 4-х депутатів.

Минулого сесійного тижня я вказував так званим "новим обличчям" на кнопкодавство їхньої колеги Ірини Луценко. Тоді у них чи-то часу не було зупинити фальсифікації, чи-то бажання вже вичерпане.

А як відомо безкарність породжує нові ще більші злочини. І історія з Іриною Луценко це підтверджує. Цієї середи вона вже тиснула кнопки одразу за 4-х.

Мені ще не доводилося бачити цього року такої "результативності" депутатів. Тому Ірина Луценко є реальним претендентом на звання "Фальсифікатор року". Це, звичайно, ще "успіх" Андрія Іванчука зразка 2014-го, але ще кілька тренувань, і депутат БПП досягне показників депутата НФ)

За кого ж зі своїх колег Ірина Луценко тиснула кнопки. Можна припустити, що за своїх сусідів. Ну, з Сергієм Березенком після виборів у Чернігові все зрозуміло. А от Марія Іонова, як же так? Вона ж була одним з тих депутатів фракції УДАР, яка у попередньому скликанні вимагала особистого голосування.

Марія Іонова вимагає особистого голосування

Але Ірина Луценка була не єдина у своєму бажані сфальсифікувати голосування у Раді 9 грудня цього року. Неодноразово протягом дня кнопки за двох тиснув депутат БПП, який схожий на Михайла Кобцева.

Нажаль, мені не вдалося зустріти фальсифікаторів після їхнього порушення Конституції. Довелося запитати про ставлення до кнопкодавства голову фракції Юрія Луценка. За його словами, фракція є взірцем, а кнопкодавство - це лише поодинокі випадки. А що ще можна було почути від людини, яка ходить з картками по залі, спілкується з депутатами, а потім вони займаються фальсифікацією-кнопкодавством.

У цих випадках Луценко або переконує соратників по фракції не займатися фальсифікаціями, але його не слухають, або навпаки переконує і закликає їх займатися кнопкодавством, і в цьому випадку депутати виконують його розпорядження. Але в обох випадках Луценко не може залишатися головою фракції. Бо він або весільний генерал, або організатор фальсифікацій.

Протягом усього часу боротьби з фальсифікаціями/кнопкодавством у сесійній залі пропонувалися різні варіанти боротьби з цим ганебним явищем. На моє переконання, найкращим запобіжником для кнопкодавство були б кримінальні справи та посадки депутатів. Але правоохоронні органи вперто не хочуть карати депутатів за фальсифікації. Бо зазвичай фальсифікаціями замають провладні депутати.

Я не вірю, наприклад, у введення сенсорної кнопки. Тому пропонує інший варіант боротьби з кнопкодавством.

Картка для голосування має стати ще й електронною перепусткою для депутатів до будівлі Ради під куполом. Лише у випадку проходження до будівлі через пункти пропуску картка активується для голосування. Без цієї картки депутати не матимуть змоги ані увійти, ані вийти з будівлі. Ідеальним був би варіант, щоб пункти пропуску стояли на вході до сесійної зали. Тоді б картка спрацьовувала б лише у разі, коли депутат перебуває у сесійній залі.