На тлі часткового відновлення постачання електроенергії з України до Криму залишилися поза рефлексивною увагою заяви-дії Путіна щодо поставок вугілля в Україну та аналогічні дії вугільних підприємств із зони АТО щодо України.

Саме публічні дії та заяви Путіна, що пов'язали поставки вугілля з Росії в Україну з поставками електроенергії України в Крим, синхронність подібних дій щодо блокади вугільних підприємство зони АТО щодо України дозволяють зробити висновок - таємні угоди Президента України та Президента Росії існують. Суть цих таємних угод - російське (+сепаратистське) вугілля для України в обмін на українську електроенергію для Криму.

Одна справа здогадуватися про такі таємні угоди, а інша справа знати напевне. Але от коли здогадуєшся і здогади підтверджуються, потрібно рефлексувати і робити висновки. Українські ЗМІ, подаючи інформацію про енергетичну блокаду Криму Україною та про вугільну блокаду України Росією, не роблять цих важливих висновків.

Коли почалася енергетична блокада Криму з боку українсько-кримськотатарської громадськості, Росія неминуче мала відповісти. Власне у Путіна не було вибору, як після енергетичної блокади Криму публічно здати таємну домовленість між ним та Президентом України.

Отже факти.

21 листопада 2015 було підірвано опори ЛЕП на Херсонщині, що призвело до зникнення струму в Криму о 23.20 за київським часом.

23 листопада 2015-го року Прем'єр-міністр доручив негайно почати ремонт ЛЕП на Херсонщині.

24-го листопада за вказівкою Путіна російське вугілля перестало надходити на Україну.

4-го грудня 2015-го року Прем'єр-міністр України заявив, що він не знав про наявність українсько-російського контракту на постачання електроенергії в Крим, хоча про скандал зі словосполученням «кримський федеральний округ» знала вся Україна.

8-го грудня «Правий сектор» через відповідне рішення Меджлісу зняв блокаду з Криму.

8-го грудня Укренерго поновила поставки електроенергії в Крим.

9-го грудня Путін дав вказівку відновити постачання вугілля з Росії до України.

9-го грудня підприємства Ахметова також розблокували постачання вугілля з зони АТО.

Весь цей час тривали непублічні дискусії активної українсько-кримськотатарської громади в особі Рефата Чубарова з Порошенком про постачання електроенергії в Крим.

Українська громада так і не дочекалася стратегічної позиції Президента щодо товарної та електроенергетичної блокади Криму. Всі перемовини з громадськими активістами велися Президентом кулуарно.

Більше того, всім українцям було наочно показано, що електроенергія в Крим постачається в обмін на вугілля з Росії та з зони АТО в Україну. Уряд дуже повільно намагається позбутися цієї залежності. Президент України не поспішає розкрити зміст таємних угод з

Президентом Росії. А українські експерти не поспішають аналізувати ці речі як непублічну політику, як політику за спиною української громади.

Виникає декілька запитань

На яку країну працює олігарх Ахметов, якщо його підприємства беруть участь у вугільній блокаді України Росією - на Україну, на Росію чи на ДНР під командуванням Росії?

Які ще інші таємні угоди Президента Порошенка з Президентом Путіним існують?

Окрім того є також питання і до української громади.

Часто доводиться чути, що були зрадники серед українських високопосадовців, які зробили можливим окупацію Криму.
От сьогодні ми знаємо, що після окупації Криму була війна на Донбасі, що товарна і електроенергетична блокада Криму провалилася через таємні угоди двох Президентів, що на Меджліс Росія може тиснути, а «Правий сектор» змушений з цим погоджуватися. І де тепер шукати зрадників?

Може справа не в зраді. Може справа у відсутності стратегічних спільних дій громади ти влади?

Нам потрібна стратегія деокупації Криму. Але за однієї умови: коли Президент, Уряд і українська громада діятимуть разом і коли всі таємні угоди стануть публічними.

А поки спроба блокади Криму дала нам важливі уроки.

1) Громадянська блокада Криму (чи Донбасу) можлива.

2) Влада під час блокади діє як штрейкбрехер.

3) Росія в особі Путіна як контрзаходи починає свою економічну війну проти України, до якої український Уряд все ще не готовий.

4) Влада не має публічної стратегічної позиції, намагається з активною українською громадою домовлятися кулуарно про припинення такої блокади.

І наостанок. Весь цей час в Парламенті лежить закон про блокаду окупантів, який депутати поки що не поспішають ухвалювати.

Таємні угоди чи договорняки з Росією це та зараза, якою українська влада хоче заразити і активну українську громадськість.

Не даймо владі це зробити!

Сергій ДАЦЮК для UAINFO