Те, що на вчорашній, 17 грудня, прес-конференції Путін багато і охоче говорив про Сирію, цілком закономірно: йому потрібен простір для демонстрації росіянам своїх перемог, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" російський політолог Дмитро Орєшкін.

Вже очевидно, що російський президент не мав ніякого успіху в Україні – під час його виступу про неї нічого нового не прозвучало: визнання наявності військовослужбовців закономірне, діватися йому було нікуди, інша справа, що їх статус незрозумілий; формулювання щодо обміну полоненими теж були дуже розпливчастими. В Україні продовжуватимуться провокації, диверсії, інші "акції" з боку Кремля, але не великого масштабу, а так, дріб'язкові.

Тож Путін переключився на Сирію – а що йому ще залишалося робити? Стан справ на сьогоднішній день вже очевидний. Як, власне, багато хто і передбачав, ситуація в Сирії йде за гібридним, але все ж таки афганським сценарієм.

А з такого болота Путіну вилізти буде дуже важко, тому що втрата обличчя – для нього найгірше з усього, що може трапитися. Відповідно, відступ із Сирії для нього – не варіант.

Те, що він назвав сирійську кампанію найкращими навчаннями для російської армії і заявив, що вона "майже нічого не коштує", позаяк гроші на війну перекинули з бюджету Міноборони на проведення навчань, – звичайно, казки.

Подумайте самі: які вчення можуть коштувати $8 млн на день і тривати протягом багатьох місяців? Тим більше, що вже можна зрозуміти: сирійська операція загрожує затягнутися надовго.

Так що дії Путіна в Сирії і всі його заяви – це відтяжний маневр, що дозволяє йому приховати інші невдачі і зберегти обличчя, не більше того.