Кілька днів тому відбулася зустріч спільнот CEO Club Ukraine (Chief Executive Officer Club) та Громадянської платформи "Нова Країна" з Ярославом Грицаком. Виступ пана Ярослава розібрали на цитати. Ось що припало до вподоби Валерієві Пекарю

Історична пам'ять? Країну не лікують історичною пам'яттю. Що менше реформ, то більше історичної пам'яті – згадайте епоху Ющенка.

Зараз у світі всі думають у коротких термінах двох-семи років, до наступних виборів, аби вирішити проблему. Але більшість проблем значно триваліші.

Корупція має історичний характер. Тож наше завдання – подолання історії.

Відкритий доступ – це рішення політичної еліти, коли еліта або вже не може управляти сама, або бачить для себе більші прибутки, якщо ділитися владою. Наприклад, в один момент Британська імперія стала занадто великою, щоб ефективно керувати.

Не всім дається відкритий доступ. Навіть для зрілих держав нема гарантії переходу до відкритого доступу: часто вони пробують і вертаються назад. Тут потрібно рішення політичної еліти.

Суттєва різниця між Україною та Росією – це політичні традиції, відносини між суспільством і державою. Держава ніколи не була сильною, бо було сильне суспільство.

У 1993–1994 відбувається глибока криза в обох країнах. Але мирна передача влади в Україні, а в Росії тим часом танки. Росія провалила екзамен демократії, а Україна склала й таким чином запустила зміну еліт.

Україна завжди мала сильний зв'язок із католицькою Європою. Кобзарі – це типове північноіталійське церковне братство.

В Україні немає монополії на владу і вже не буде. Зазвичай переможець не карає переможеного, бо завтра може бути переможеним сам. Янукович відкотив це правило назад.

Чим сильніша вертикаль, тим ближче кінець.

Чому потрібні політичні партії? Кришку відкритого доступу знімає вертикаль влади, а горизонталь не здатна. Суспільство є горщик, а не кришка.

Чому система є стабільною до помилок у Польщі, але не у Грузії? Idiot proof досягається певним рівнем ВВП на душу населення.

Має бути не демократія, а меритократія. ЗНО, комісія із вибору голови НАБУ – це приклади меритократії.

Китай – це автократія нагорі, меритократія всередині і демократія знизу.

Перехід до відкритого доступу є тривалим, десь 50 років. Але насправді він стрімкий, це просто вікна можливостей є короткими і швидко закриваються, а потім доводиться чекати наступного.

Вікно можливостей для України зачинилося, а це означає політичну турбулентність. Це час творення політичних структур.

Нема лідера? Необхідність завжди породжує лідера.

Мужність – це робити справу, розуміючи можливість помилки. Треба тримати позитивне мислення.