Завітав 12 грудня поточного року я до виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві з тривіальною метою - виконати рішення у цивільній справі Апеляційного суду міста Києва про стягнення штрафу з страхової компанії "ПЗУ - страхування життя" в розмірі всього 23 тисячі гривень.

І що? Баришня з виконавчої служби безапеляційно заявила мені, що "До Нового року нічого не буде, бо вони складають звіти". Всі мої аргументи, що згідно закону "про виконавче провадження" не пізніше трьох днів вони мають винести Постанову про відкриття виконавчого провадження залишилися проігнорованими.

Що змінилося з виконанням судових рішень за останні двадцять п`ять років? Нічого! - "виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження" так і залишилися стадією.

А як же незалежність судової гілки влади? Виконавча гілка влади через Міністерство юстиції продовжує контролювати судову гілку влади! Україна залишається серед лідерів країні, де не виконуються судові рішення. Зате мінюст, крім контролю над судами, має неабиякий зиск від «завершальної стадії судового провадження» - 5 відсотків виконавчого збору та контроль над мільйонами "конфіскованого" майна, де корупціонери можуть не аби як збагатитися.

А чи не простіше взагалі ліквідувати виконавчу службу, як штучну перешкоду у виконанні судових рішень? Адже в світовій практиці функції виконавців виконують "Collection agency".

Але "віз і нині там" державні виконавці так і вирішують, чи виконувати рішення чи ні, чи зупиняти його чи ні, чи відкладати чи ні, чи повертати виконавчий документ чи ні і головне вирішує: чи продавати майно боржника чи ні?

P. S.В 2010 році Європейський суд з прав людини задовольнив мою скаргу у справі "ДІЯ-97 проти України", що стосується незаконних дій державного виконавця щодо виконання судового рішення.