Весела видалась бойова Маланка. Спочатку обговорювали чергове мінське перемир'я, яке має ось-ось настати. Але оскільки серед тих, із ким "щедрував", були вірменин і напівазербайджанець говорили і про Кавказ...

Сержант Ашот при мені дзвонив додому батькам у Вірменію: родичі кажуть, що азербайджанці 500 раз за добу обстріляли Нагірний Карабах з мінометів. Ашот цинічно дивиться на певні процеси, тому він впевнений, що обстріли, звичайно ж, були взаємними. Він розповів, що ситуація останнім часом вкрай загострилася. Особливо після збитого турками російського літака.

Не буду вдаватися в історію, але впевнений, що саме ситуацією в Нагірному Карабасі Путін підвісив за одне місце керівництво Вірменії, яке протягом кількох днів розвернулось з євроаорієнтації до вступу в Митний Союз. Річ в тому, що без армії РФ, яка стоїть у Вірменії, утримувати територію ця країна, що має лише авіаційний міст з Москвою, не зможе.

Азербайджан почати повноцінну війну за повернення регіонів, що входили до складу АзРСР за радянських часів, без надійних антиросійських союзників теж не зможе. Та й РФ традиційно стримувала Алієвих своєю дружбою).

Але тепер ситуація інша: РФ у Вірменії слабне через війни у нас і в Сирії, а Азербайджан зближується із Туреччиною (наступного для після збиття російського літака міністр оборони Туреччини, кажуть, полетів до Баку). Не виключено, що гра м'язами на Кавказі посилиться...

Це ще одна неоголошена війна для Росії. 

Мої друзі з кавказьким корінням, які служать в ЗСУ, чомусь переконані, що заради війни з Туреччиною на Кавказі й у Сирії Путін готовий піти на поступки в Україні. Ніхто з нас не зазирав у череп Путіну, але мені здається, що він не піде ні на які поступки. Так і воюватиме на багато фронтів... Швидше програє...