Верховна Рада України навряд чи буде найближчим часом приймати конституційні зміни для виконання Мінських угод. Таку оцінку у коментарі для UAinfo висловив політолог Олег Лісний.

«Для завершення внесення змін до Конституції необхідно було забезпечити наявність 300 голосів у Раді наступного тижня - сказав він. - Проте підрахунок потенціалу голосування показував, що навіть при максимальній мобілізації всіх резервів такої кількості депутатів, готових підтримати контраверсійні зміни, не набиралося».

«Найбільшим лобістом відповідного голосування виступив, мабуть, Президент В.Путін, який проговорився щодо своєї зацікавленості у конституційних змінах в Україні. Візит Б.Гризлова до України став тому підтвердженням. Досить серйозний тиск застосовували і західні дипломати, за останні дні активізувалися телефонні перемовини з українськими керівниками та візити іноземних делегацій. Проте, не зважаючи на це, деякі українські політики говорили загальні фрази про мирний план і мінські угоди, проте чіткої підтримки саме змінам про особливий статус окремих районів Донбасу – не висловлювали.

Так само топові політики фактично не висловлювалися і проти конституційних змін. Лунали окремі коментарі депутатів, проте лідери партій чи то відпочивали, чи то тримали паузу. Лише О.Ляшко різко і публічно засудив приїзд Б.Гризлова та закликав «валити» зміни про особливий статус.

Дійсно, прийняття подібних змін могло би викликати конфлікт не лише в залі парламенту, але і загалом в Україні. Суспільство не готове заключати сепаратний мир з тими, хто і сьогодні виступає проти України зі зброєю в руках, процес примирення не можна проштовхувати занадто швидко, він має базуватися на консенсусі більшої частини суспільства.

Технологічно українська сторона візьме тепер паузу для консультацій із Конституційним Судом, круглих столів та обговорень, парламентських слухань, а насправді буде і надалі вимагати від російської сторони виконання безпекових пунктів угоди: припинення вогню, звільнення заручників, допуску спостерігачів ОБСЄ. Якщо Мінські угоди і будуть виконані, то явно не протягом першого кварталу 2016, а це дає шанси продовжити санкції проти російської економіки і після червня 2016, і цим вимагати ще більших поступок від Кремля» - прогнозує експерт.