В далекому 1996 році світ познайомився із новою валютою – українською гривнею. Впровадження її готувалось майже п'ять років, і начебто все було передбачено... але вже за два роки гривня девальвувала вдвічі. За 1998 рік було встановлено майже антирекорд для валютного курсу, який не було побито навіть в кризовому 2008 році, коли українська валюта просіла на 60%. Зате його побили в 2014-2015 рр., коли девальвація гривні сягнула 94% в 2014 р., і 34% – в 2015, практично знищивши її як гроші. І це навіть не кінець, бо гривня продовжує повільно знецінюватися далі, практично щодня втрачаючи цінність.

Звичайно, гривнею ми продовжуємо користуватись, розраховуватися нею в повсякденному житті, навіть отримувати заробітну плату. Однак були в Україні часи, коли зарплату отримували папірчиками, надрукованими на принтері – ті папірці звались "купонами". Це не ті купони, які мали номінал і зовнішній вигляд, як банкноти, а ті, що були на початку 90-х – великі такі листи кольорового паперу, легітимність яких засвідчувала печатка, і від яких продавці в магазинах відрізали маленькі квадратики.

А справжнім мірилом цінності тоді був долар – так звана "у. о.", або "убиті олені". Доларизація економіки тоді сягала майже 100%, долар не виконував тільки розрахункову функцію. Зараз, в 2016 році, рівень доларизації економіки становить 44,7% за офіційними зведеннями НБУ. Ці дані, безумовно, не враховують тіньової частини економіки, а вона у нас становить не менше 42-45% ВВП, а вся тіньова економіка користується доларом в своїх операціях - як стабільною валютою, яка не залежить від курсових гойдалок. Тобто, насправді рівень доларизації набагато вищий, ніж вказано в офіційних звітах - а значить, ми впритул наблизились до ситуації 90-х років.

Якщо ж ми заговорили про функції грошей, то давайте їх перелічимо:

- розрахункова функція. Це значить, що за дану валюту ви можете купити або продати якийсь матеріальний товар;

- оціночна функція. Це значить, що в одиницях цієї валюти ви можете визначити цінність якогось матеріального об'єкту;

- платіжна функція. Це значить, що даною валютою ви можете оплачувати послуги, в тому числі й боргові зобов'язання;

- накопичувальна функція. Це значить, що в даній валюті ви можете наскладати собі статок для витрат в майбутньому, і він не зменшиться (або зменшиться незначно) за цей час своєї цінності;

- міждержавна платіжна функція. Це значить, що даною валютою ви можете розрахуватися за покупку за кордоном з автоматичною чи напівавтоматичною конвертацією.

Так от на сьогодні три із цих п'яти функцій гривня НЕ виконує. Насамперед, вона не є мірилом цінності. Попри офіційні заяви НБУ про відмову від прив'язки до долара, всі товари в Україні де-факто номіновані саме в ньому, і ріст цін приблизно корелює із зростанням курса саме долара. Отже, саме він, а не гривня, виконує в Україні основну функцію мірила цінності.

Потім, гривня не виконує накопичувальну функцію. Висока, і до того ж слабкопрогнозована, інфляція дає практично 100% гарантію, що будь-які накопичення в цій валюті, із будь-яким відсотком, будуть гарантовано знецінені. На це накладається також ситуація в банківській системі, де більшість банків в гонитві за прибутками використали для надання кредитів всі наявні вільні гроші - а коли розкрутилась пружина інфляції, упали при перших же неплатежах від кредитчиків. Збанкрутували десятки банків і "згоріли" вклади на мільярди гривень - що остаточно підірвало довіру населення до банків та гривневих вкладів. Воно, як завжди вибрало... правильно, долар.

Про міждержавні платежі, либонь, говорити зайве. У нас навіть PayPal не працює, зокрема, через погану конвертованість нашої валюти.

А непрофесійна політика Національного Банку України, який одночасно намагається всіляко обмежити використання долара в країні, і при цьому не ухвалює жодних рішень, які б дозволяли укріпити валюту і повернути їй хоча б частково втрачені нею функції.

Ви іще дивуєтесь, що в результаті НБУ України зайняв 140 місце в рейтингу всіх національних банків? Я - ні.

Нематеріальна валюта цифрового століття

Оскільки Національний Банк України, прагнучи хоч якось зупинити втрату гривнею своїх функцій, обставив просто фантастичною кількістю рогаток операції в іноземній валюті, люди рано чи пізно почнуть шукати альтернативу, яка дозволить їм піти від обмежень традиційного банківського сектору, і одночасно не наразить їх на небезпеки повної тінізації. Як ми уже зазначали вище, гривня не виконує трьох основних функцій - мірила цінності, накопичення і міжнародних платежів.

Якщо функції мірила цінності і накопичення долар просто так не віддасть, лишається тільки система міжнародних платежів, критична для українського високотехнологічного сектора, який більше за всіх страждає від "рогаток" НБУ. В їх середовищі і з'явилась можлива альтернатива, яка може стати хорошим заділом для українського бізнесу навіть в таких кошмарних фінансових умовах, як в Україні.

Називається ця альтернатива - Біткоїн (Bitcoin).

Строго кажучи, вона не одна така. Криптовалют в світі існує близько 80-ти (це лише ті, що реально використовуються, взагалі їх більше 700). Взагалі, на Заході вони представляють собою експеримент над самим поняттям грошей в цифрову епоху. На них відпрацьовуються різні моделі грошової політики - оскільки мережеві процеси дуже швидкі, і електронні валюти надзвичайно швидко реагують на зміни у "віртуальному ринку". Наприклад, в середовищі Etherium експериментують із поняттям "потверджених контрактів". Ця система може використовуватись і як гроші, і як засіб, наприклад, електронного голосування. А в системі Freicoin аналізують, як вплине на гроші "податок на мертві гроші" - в ній цінність накопичених, але не вкладених в щось грошей, зменшується на 20% в рік. В інших експериментують із приватністю, швидкістю платежів, методами "чеканки монет" - адже віртуальні валюти складаються із цифрових файлів-блоків, які так і називаються - монетами (coins).

Bitcoin була однією із найперших таких валют, і першою, яка здобула світову популярність. Запропонована вона була досі невідомим колективом (або однією людиною, це досі невідомо) на ім'я Накамото Сатосі. Заснована вона на тому, що існують такі операції, які достатньо складно виконати, але просто перевірити - і такі операції можуть слугувати у якості віртуальних "монет". В BitCoin процес "чеканки" нових монет може запустити кожен, формуючи при цьому децентралізовану мережу емісії. При цьому ніхто фізично не може надрукувати і вкинути в неї кілька мільйонів біткоїнів - кожен "шахтар" (так звуться генератори монеток) генерує по 50 монет що 10 хв., і це число зменшується вдвоє кожні 4 роки. В системі одночасно може бути 21 млн. біткоїнів - це зветься "стелею емісії". Таким чином, прибирається можливість гіперінфляції, адже різких падінь та злетів вартості такої валюти не буде - якщо тільки хтось цілеспрямовано не обрушить шматок мережі. Одна монетка може знаходитися тільки в одному місці - або у продавця, або у покупця. Скопіювати "монетку" користувач не зможе при всьому бажанні - кожна монетка формує унікальні транзакції. Біржові атаки по типу "ведмеді-бики" теж неможливі, в системі BitCoin є обмеження на кількість транзакцій в секунду - не більше сіми на всю мережу. Це уповільнює платежі - але навіть в такій формі вони набагато швидші, ніж звичайні банківські.

Теоретично така система повинна була стати ідеальною платіжною системою, здатною працювати в глобальному масштабі, захищеною від інфляційних стрибків і різноманітних шахрайств.

На практиці система BitCoin досі перебуває процесі розробки, адже як виявилось, економіка електронних грошей сильно відрізняється від звичайних, і вносить свої, унікальні, ризики.

Ризики цифрової валюти

Вона сильно залежить від того, як розташовані в світовій мережі "шахтарі". На сьогодні більш як 50% потужностей генерації монет знаходяться в Китаї, за "великим брандмауером", який сильно уповільнює роботу мережі BitCoin - як уже писалось вище, дається взнаки обмеження на кількість транзакцій, а підняти його на вищий рівень означає відкрити дорогу до спекулятивних атак. Деякі аналітики також вказують, що при такій концентрації потужностей генерації BitCoin в Китаї, останній може перебрати на себе контроль за цією валютою - адже чільна частина транзакцій проходять через "великий брандмауер", а відтак - простим натисканням кнопки Китай може "покласти" мережу BitCoin.

Вона сильно залежить від доброї волі розробників. Приклад: 14 січня цього року Майк Хім, один із розробників BitCoin розповів, що розпродав всі свої біткоїни, і взагалі вся система цієї криптовалюти помилкова. Це викликало паніку серед користувачів, і ті почали гарячково виводити біткоїни в інші валюти. В результаті цінність однієї монетки впала на 10%. На даний момент серед розробників взагалі йде щось на зразок "громадянської війни". Це викликано тим, що мережа BitCoin вичерпала резерв росту, і необхідно якимсь чином або її розширити, або доповнити - і от з цього питання вони ніяк не можуть дійти згоди.

Вона сильно залежить від адміністрації мережевих сервісів. Так, в Японії в серпні минулого року був заарештований голова BitCoin-біржі Марк Карпелес. Він надужив адміністративними правами, і просто нахабно нишпорив у гаманцях користувачів, а також підробляв біржові зведення.

Ось чому наряду із BitCoin на Заході ведуться інтенсивні розробки "криптовалют другого покоління", які будуть позбавлені цих ризиків і зможуть забезпечити справді стабільний сервіс глобальних платежів.

Ці ризики, втім, для українського користувача, виглядають як практично райські умови. 10% інфляція через спекуляції? Так вона ж фантастично низька, в порівнянні із нашими 34% за минулий рік, і 10% тільки за перший місяць 2016 року. Платежі повільні? Так вони ж фантастично швидкі, на відміну від вітчизняних "рогаток", коли платіж може проходити кілька днів.

Одним словом, для вітчизняного високотехнологічного бізнесу біткоїн явлвє собою дуже і дуже привабливу альтернативу як гривні, так і долару. Ось чому той же Приватбанк уже приймає платежі в біткоїнах. І ось чому політична сила, яка зацікавиться криптовалютами і ініціює як мінімум широкі експертні та громадські слухання на предмет їх впровадження в Україні - має всі шанси завоювати голоси цього активного прошарку населення.

Питання лише в тому, хто буде першим.