Зрозуміло, Мінські домовленності не можуть бути виконані в повному обсязі хоча б тому, що деякі пункти суперечать один одному. Але час ми виграли, і це важливо не лише для армії, що укріпилась, а й для місцевих жителів, які повинні були зрозуміти, що ніякого "кримського сценарію" не буде. Що вибір у них не між Україною і Росією, а між Україною і невизнаними беззаконними територіями.

Я бачу, як із кожним місяцем приходить усвідомлення, навіть у запеклих опонентів української державності, що краще жити в Україні ніж під бандитами по той бік лінії зіткнення.

Й ось нарешті з'явилася соціологія (від Ірини Бекешкіної), яка підтверджує мої відчуття: лише 5% населення підконтрольних України районів Донбасу мріють приєднатися до Росії. А охочих жити у фейкових "республіках" не виявили взагалі). Рік тому 20% хотіли відокремитися, 15% – приєднатися до Росії. Це не результат нашої спільної роботи?

Час працює на Україну!