Наш головний ворог...

Повертаюся зі Крутянського поля, після молитви та вшанування Героїв.

Багато на мітингу почув слів про "нашого головного ворога – Москву", про те, що "нам треба...", що "влада..."

З якимись думками згідний, з чимось посперечався б... Але тут хочу сказати про інше.

Скільки б не було ворогів ззовні чи негідних або й зрадників усередині, історія свідчить, що прадавній та найбільш грізний ворог нашого народу – не Москва.

Цей ворог – наш власний розбрат. Коли століття змінюються, але повторєються сказане Іваном Мазепою: "През незгоду всі пропали, самі себе звоювали".

Тож серед іншого пам'ять Героїв кличе нас до єднання.

Бо в єдності – сила народу. Об неї, як об величну і нерушиму скелю, розіб'ються будь-які бурхливі та ворожі хвилі. На ній, як на міцній підвалині, непохитно стоятиме наш спільний дім – Українська самостійна соборна держава.

Це розуміють і вороги, тому роблять все, щоб єдине розбити, а поділеним – завадити порозумітися.

Боже, нам єдність подай!