Подумав про часові відстані в конкретному контексті і різні засоби демонтажу пам'ятників Леніну.

Я в дитинстві дивився, як демонтують пам'ятник Ленінові у Львові. Чудово пам'ятаю цей момент. Це було в 1990 році. Зачепили краном за шию і зняли з постаменту. На це дивилося десь за п'ятдесят тисяч людей, як я згодом дізнався.

Леніна переплавили, й бронзою скористалися для монументу жертвам комуністичних злочинів. З'ясувалося, що Ленін стояв на могильних плитах із єврейського цвинтаря.

Пам'ятник жертвам комуністичних злочинів

2013-го, через 23 роки, я бачив люті бої з "Беркутом" під київським пам'ятником Ленінові, спроби його звалити і врешті решт і його повалення. Пам'ятник був розтрощений кувалдами і молотками на частини. Була дискусія, чи правильно зробили, що розвалили його, про те, що було б треба створити парк пам'ятників тоталітаризму, що влада нічого не вдіяла для того, щоби це не трапилося в такий засіб, про вандалізм, боротьбу з пам'ятниками, коли народ голодає, та кому він бцімто заважав тощо.

У 2016 році – спроба підірвати вибухівкою пам'ятник Ленінові в Донецьку. Ще стоїть.

Одна країна. 1990–2016 роки. Відстань 26 років. Що в Донецьку зараз – усі в курсі. Відстань в одне людське покоління.