Ситуація в Молдові поволі нормалізується.  Одна з провідних фігур проєвропейського політикуму Майя Санду висловилася на користь підтримки новопризначеного уряду як "меншого зла" у порівнянні з проросійськими реваншистами. Прем"єр Філіп здійснив візит в Бухарест і заручився підтримкою сусідньої держави.

Канцлер Меркель привітала його з призначенням і запевнила у підтримці Німеччини. Вуличні протести дещо вгамувалися.

На цьому тлі тривають розслідування фінансового злочину у вигляді викрадення півтора роки тому 1 млрд дол. з державної банківської системи. Спікер А.Канду анонсував розгляд парламентом питання про обрання президента країни загальнонаціональним голосуванням, на чому довго наполягали організатори протестів (зокрема дві проросійські політичні групи).

Звичайно, говорити про остаточне врегулювання в Молдові передчасно. Винахідливість антимолдовських сил, що діють на кремлівські гроші, невичерпна - досить згадати лише організовану ними істерію з приводу "згвалтованої Лізи" в Німеччині.

Україні не слід мовчати щодо ситуаціі в Молдові. Ми другий (і до речі більший) молдовський сусід, маємо важливі економічні й людські зв'язки, і йдемо разом шляхом європейської інтеграції.

Солідарність і реальна підтримка важливі для Кишинева.

Про це має висловитися наш Уряд і глава держави (хай хоч і після Німеччини).

Тиждень тому писала про ситуацію

Вирватися з російського впливу Молдові після розпаду Радянського Союзу було так само важко як і Україні. Заморожений конфлікт в Придністров'ї був перешкодою до швидкої інтеграції з ЄС та здійснення реформ.

Україні довелося заплатити життям активістів Майдану, щоб не потрапити в Митний Союз путінського режиму. Злочинна анексія Криму, військова окупація Донбасу - це лише елементи гібридної війни. В Молдові теж гібридна війна.

У молдован - клонуванням псевдо-опозицій, виснаження грою на труднощах.

Одних задурюють джинсо-ящиком, інших купують посадами і рублями, ще когось - лякають викриття минулих помилок. В країні, де життя небагате і де кожен третій виїжджає заробляти в чужий край збурити невдоволення громадян нескладно.

А раптом перелякаються, запанікують президент, парламент, урядовці? Раптом піддадуться натовпу, з якого спритно випірнуть справжі заводії з "георгієм" за пазухою, щоб перехопити владу і потягнути назад, у "нерушимий союз"?