Французькі дослідники виявили зв’язок між споживанням цукру Neu5Gc, який міститься переважно в червоному м’ясі, та ризиком діабету 2-го типу. У людей із найвищим рівнем його споживання ризик був на 63% вищим, ніж у тих, хто споживав найменше.

Про це пише видання SciTechDaily, передає NV, інформує UAINFO.org.

У дослідженні взяли участь майже 90 тисяч дорослих. Результати представили на щорічній зустрічі Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD). Вчені наголошують, що поки йдеться про статистичний зв’язок, а не доведений причинно-наслідковий вплив.

Neu5Gc — це молекула цукру, яку організм більшості ссавців виробляє самостійно. Однак через давню генетичну мутацію люди втратили таку здатність. Ця речовина потрапляє в організм із їжею, насамперед із яловичиною та бараниною, а також у менших кількостях із молочними продуктами.

Читайте також: Предіабет: передумови, прояви, профілактика та лікування 

Після споживання Neu5Gc може вбудовуватися в тканини людини. Імунна система розпізнає цю молекулу як чужорідну та виробляє антитіла проти неї. Така реакція може підтримувати тривале запалення, яке раніше пов’язували із серцево-судинними захворюваннями та раком. Тепер науковці перевіряють, чи може подібний механізм бути пов’язаний із розвитком діабету.

Для аналізу дослідники використали дані 89 953 учасників французького проєкту NutriNet-Santé. На початку спостереження вони не мали діабету чи раку. Середній вік учасників становив 42 роки, а 79% із них були жінками. Протягом середнього періоду спостереження у 7,2 року діабет 2-го типу діагностували у 966 людей.

Учасники тричі заповнювали записи про харчування за 24 години. На їхній основі вчені оцінили споживання Neu5Gc з різних продуктів, зокрема яловичини, баранини, свинини, кролятини, козлятини та дичини. Перероблене м’ясо й молочні продукти аналізували окремо.

Порівняння показало, що в групі з найвищим споживанням Neu5Gc із м’яса ризик діабету був на 63% вищим, а в групі з другим за величиною споживанням — на 41% вищим, ніж у групі з найнижчими показниками. Це відносне збільшення ризику, а не частка людей, у яких розвинулося захворювання.

Зв’язок зберігався після врахування віку, статі, фізичної активності, якості харчування, куріння та наявних проблем зі здоров’ям. У чоловіків і жінок результати були подібними.

Водночас після врахування індексу маси тіла зв’язок послабився, хоча залишився статистично значущим. За оцінками дослідників, приблизно 13% виявленого зв’язку могло пояснюватися ожирінням. Одним із можливих пояснень решти вони вважають запалення, яке може впливати на клітини, що виробляють інсулін, і тканини, чутливі до цього гормону.

Однак коли вчені додатково врахували загальну кількість спожитого червоного м’яса, зв’язок між Neu5Gc та діабетом перестав бути статистично значущим. Це не дозволяє впевнено відокремити можливий вплив цієї молекули від впливу інших компонентів м’яса.

Цукор Neu5Gc із молочних продуктів не продемонстрував зв’язку з ризиком діабету. Натомість для сумарного споживання цієї речовини з усіх харчових джерел виявили підвищення ризику на 37%, причому результат переважно пояснювався її надходженням із м’яса.

Читайте також: Червоне м'ясо: скільки ж його варто споживати, аби не зашкодити здоров’ю

Керівник дослідження Леопольд Фезе з Університету Сорбонна Париж-Нор зазначив, що надалі науковці планують вивчити Neu5Gc разом з іншими компонентами червоного м’яса, зокрема гемовим залізом. Також вони хочуть безпосередньо вимірювати рівень антитіл до Neu5Gc, щоб перевірити, чи справді імунна реакція відіграє роль у розвитку діабету.

Дослідники наголошують, що результати поки попередні й можуть змінитися після завершення аналізу. Спостережне дослідження не доводить, що саме Neu5Gc спричиняє діабет, а також не встановлює, чи допоможе зменшення його споживання запобігти захворюванню. На результати могли вплинути й інші чинники, а записи про харчування не завжди точно відображають фактичний раціон учасників.

Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube