От виклав сьогодні Лещенко уривок переписки Пасішника й Абромавичуса.

Наголошую: уривок, без початку діалогу і без кінця діалогу. Невідомо, чи справжнім є і цей уривок.

Та все ж, якщо навіть припустити, що уривок є справжнім, то чому людина, яка раніше курувала напрямок діяльності, у звязку з перепідпорядкуванням цього напрямку діяльності іншому міністерству, не може запропонувати новому міністрові (якого знає) свою кандидатуру?

Судячи з переписки, людина пропонує свою кандидатуру. Наголошую: ПРОПОНУЄ, а не ставить ультиматум. І що в цьому діалозі такого трагічного і корупційного? Це не зовсім стороння людина "з вулиці", а фахівець, який раніше займався цим напрямком діяльності, до того ж, непогано, судячи з істерик Коломойського.

Що спричинило істерику Абромавичуса?  Чи не можна було просто відмовити і не влаштовувати істерики?

Ось ця переписка в вайбері – це реальна причина міжнародного скандалу? Справді?