Якщо ви, прошу панства, не хочете "лоханутися", то на усі випадки життя є лише одна єдине інструкція - намагатися збагнути, звідки ноги ростуть.

Нічого ви у патріотичному пориві не втямите, поки не доберетесь силою громадянського провидіння до цих витоків нашої кримінальної "державності".

Не будемо захоплено проникати у надра шлунково-кишечного тракту, у глибинах якого затаїлися усі бацили політичної мотивації ненажерливої печерної "еліти" із її тваринними інстинктами напихання мацька незліченними вкраденими ярдами. Зупинимося бодай на початковій стадії, яка входить у компетенцію делікатної науки проктології.

Діло було на мінімальній часовій глибині, коли у результаті цілковитої кримінальної окупації на печерський трон зійшов пахан Хам.
Не відомо достеменно, чи вчили його на парткомісії ЦК КПРС, яка на прохання Героя Радянського Союзу Берегового знімала з нього судимість і санкціонувала вступ у передовий загін будівників комунізму - у КПРС, - чи навчали вуркагана із єнакіївської підворотні жити за заповітом вождя Леніна, що не штука владу взяти - штука втримати. Але потребу засвоїти це понятіє він швидко збагнув своїм порожнім спинним мозком, сидячи на президентській золотій параші.

Ленінцям було легше - у них опозиції не було. "По понятіям" не вимагалося. В умовах тоталітаризму, а тут - демократизація, євроінтеграція.

Ну як поїде дворазовий зек у Давос спіч "толкати" (а було, було, і не раз, Клінтон із Квасневським услід за Кучмою і Пінчуком, зажовуючи на халявському ланчі бутерброд із чорною ікрою, аплодували), коли у нього туго із опозицією. То вам не партзбори в автоколоні, а сходняк усіх демократичних буржуїнів, до яких Хам пнувся усіма злодійськими фібрами та зі всім ешеленом вкраденого кеша на пару з єдинокровним престолонаслідником Стоматологом.

Тому зайнався Віктор Федорович на шляху до євроінтеграції "взращиванием" опозиції. І тут справа навіть не у тонкощах євроінтеграції: головним ділом - щоб була вона, тобишь, опозиція - безвредна. Без всіляких там посягань на існуючий суспільний лад - паханат як вища форма олігархату.

Першим до Хама підвалив Фірташ. Башковитий такий олігарх, майже як Могілевич.

- Мы, товарищ царь, двинем у вожди наш национальный символ. Грех не попользовать всенародную любовь народа к мордобою. Да и потом, все познается в сравнении. Святое дело - дать народу выбор: вы, Виктор Федорович, с вашими жизненными университетами, будете выглядеть в глазах электората сущим Цицероном.

З другого боку, розклав на стратегічному сходняку свій проект Ренатка:

- Я возьму наработки Пини. Он в розкрутку этого кролика целый ярд угрохал. Беня тоже подключается.

- Так он же против меня базар не фильтрует, падло плешивое?

- Базар - это херня-майня. Главное - лимоны. Где он находится со своим штабом? В офисе Лени Юрушева. Моего бухгалтера. Он был правой рукой, если помнишь, Федырыч, нашего усопшего бати, незабвенного Алика Грека.

Від таких солодких спогадів Хам збадьорився, а згодом замислився, якщо так можна сказати про примата на допотопній стадії дарвінізму:

- Я если они, эти взрощенные нами кроли, нас это, как его, кинут? Или вообще грохнут, бляха-муха?

- Как может кинуть надувная проститутка клиента в секс-шопе? Мы ее как надули, так в один миг и сдуем, открыв отверствие между оконечностей. Посадим на иглу, а в момент Х перекроем валютный кислород. Делов то.

Федорович глянув у ясні очі Пола (не плутати наше демократичне середовище із диктатором Пол Потом) - з Америкою жартувати лячно.

- Good idea! Fuck opposition!

Янукович вірив заморському політтехнологу Манофорту, як єнакієвському злодію у законі Михал Іваничу у часи своєї буремної молодості.

У якості тестування запросили Яценюка на уродини Азарова, де новоспечене "нове обличчя" клятвенно заявило, що коли виросте, то хоче бути схожим на самого Ніколай Янича.

Креативний Табачник теж "підсуєтився". Знайшов одного продажного німця, який написав книгу про бабусю Кличка, пані Етінзон. Щоб електорат, однак, мав вибір: або наш білоруський слов'янин із смт Януки, або куластий козак, але палестинський.

Потім штаб партії "Удар" викупить весь, перекладений українською мовою, тираж книги агента Штазі, - щоб не розчаровувати патріотичні верстви електорату етнічним походженням "символу нації".

А відтак, коли терпець у народу увірвався і зірвався Майдан, туди, на сцену революції, Фірташ делегував своєї дітище, а Ахметов синхронно висунув у вожді Майдану свого "вскормиша".

У нових постреволюційних умовах Кличка таки "здули" на відомому сходняку у Відні, правда, до стіп уже нового грядущого гаранта.

І коли грянули дострокові парламентські вибори, олігархат напхав своїх кріпаків у всі депутатські зграї. А Арсеній Петрович засів у кабінеті свого кумира Янича як гарант недоторканості олігархату.

Та коли раптом невгамовна Юлька затіяла усунення цього лялькового гаранта, як вона по-науковому та по-філософськи каже, кримінально-кланового консенсусу, у ніч перед 16 лютого олігархічний клуб кинув клич майже за Карлом Марксом: "Холопи усіх фракцій, єднайтесь!" Навколо хоронителя схем і потоків. Що й сталося.

Олігархат вчора переміг. Десь там на Рубльовці чи на дачі старого друга під Ростовом-на-Дону Янукович потирає руки. Умнічка америкос Манофорт - виявися прав! Fuck вам, майдануті лохи!

Окрема новела про опозицію, список якої ретельно укладали Сурков із Медведчуком за погодженням із Путіним. Опозиція в теорії - це те одне місце демократії, яке за визначенням завжди проти - проти влади, а тут опозиція - за. Проголосували за діючого прем"єра ногами - вийшли із залу і зірвалу відставку. І тепер їхній однопартієць-клоун може собі засунути наручники у те місце, звідки ноги ростуть.

Доки триватиме цей хронічний лохотрон, якому всілякі різні там народні бунти, як мультіки для юного вихованця кременчуцької колонії?

Доки ми не збагнемо, хто кому Рабінович.

Підтвердження усіх наведених фактів легко знайти на Google, а цілковитий, колоритно-екзотичний портрет олігархату виведено у моєму сатирично-політичному романі "Брати або Могила для "тушки". Прошу вважати вище наведений контент як відривок із другого тому згаданого твору на державотворчу тему.

Але... Було би так смішно, якби не було так сумно. Олігархат до другої річниці кривавого народовбиства показав народові зуби.

Що робити? Новий Майдан? Цілком не виключено, що вони й без Януковича знову будуть стріляти. Знову робити те саме, що робили вожді Майдану два роки тому- вести народ під кулі?

То що інакше? Єдине - спробувати наразі без Майдану демонтувати незнищенний жодними революціями олігархат, який показав себе вчора у всій своїй, огидній і тваринній красі.

Тому вихід із коаліції партії "Батьківщина" - перший реальний крок цього демонтажу. Варіант боротьби із нездоланним монстром, запропонований нації Юлією Тимошенко, на сьогоднішній день не має альтернативи.
Але винятково важливо, щоб услід за її першим кроком настали кроки наступні - на руїнах так званої коаліції і так званої опозиції витворити в парламенті, і то негайно, монолітну антиолігархічну силу.

Ця сила нуртує у багатомільйонних масах пограбованого народу. Ця сила є поважною і у стінах парламенту. Нинішній виклик - монолітність і готовність діяти, а не тріпати язиками на олігархічних каналах, тих депутатів, які, як мінімум, більше не хочуть бути лохами.

Василь БАЗІВ для UAINFO