Можливо (але дуже малоймовірно) Зеленський повів якусь дуже тонку й кількаходову гру з росіянами, але якщо призначення Кучми спецпредставником у Мінськ – щире й безхитросне, то це помилка. Принаймні, з т.з. національних інтересів України (як суверенної незалежної держави в кордонах 2013 року).

У Кучми є донька, яка одружена з олігархом Пінчуком, який відомий не лише тим, як розбагатів, ставши зятем президента, але й тим, що його прибутки пов'язані, головним чином, з ринком збуту в РФ.

Шлюб Олени Кучми-Франчук з Пінчуком росіяни експлуатували в своїх національних інтересах давно, від самого початку життя разом цієї романтичної пари. Щоразу, коли росіяни потребували якихось стратегічних поступок з боку України, вони задіювали механізм тиску на Пінчука (погрожували відмовитись від його труб абощо), а той разом з заплаканою Оленою біг до тестя. І всемогутній тесть жодного разу не зміг відмовити доньці. Щоправда, після кожного такого випадку Україна втрачала, а Росія – здобувала.

Читайте також: Що означає повернення Кучми в Мінську групу

Прихильники конспірології, не виключено, побачили б у цьому слід чи то ФСБ чи то ще якогось біса з РФ, які посприяли розлученню єдиної й дорогої доньки українського президента з Франчуком і її наступному одруженню з промисловцем, прибутки якого майже цілком залежать від російського ринку збуту. Власне, від Кремля. Проте, звичайно, все було "природно", тож не варто приписувати розумові й організаційні потенції тій шоблі, які сьогодні називаються "російськими спецслужбами". Хоча, звичайно, підсипати чогось у чай чи борщ довірливому співбесіднику вони можуть.

Сьогодні прибутки Пінчуків зменшились. І за умов, сподіваємося, початку ліквідації тисяч "схем" і припинення корупції на вищому щаблеві влади, родина другого президента України стає ще більше залежніша від російського ринку збуту. Тобто, від волі Москви, в якої тепер до України вже, практично, неприховані м'ясоїдні інтереси.

Щодо прогнозу розвитку цих подій, то вони мають, вірогідно, два шляхи:

1) Як і в багатьох інших випадках, до молодих і недосвідчених, але чесних, вже ближчим часом "дійде", тож ситуацію буде відіграно назад (власне, все залишиться так, як і було, до якихось нових рішень з того чи іншого боку, навіть якщо Кучма там формально й залишатиметься).

Читайте також: Влада пропонує нам зіграти в небезпечну гру, що приречена на поразку

2) Українці, в більшості, таки ладні на поразки, поступки й ганьбу, "аби не було війни" й особисто не готові зараз усе кидати й бігти на свій перший і останній бій. Що чудовно довели останні 5 років. Тож нова команда лише реалізує цю "волю народу" й забезпечить виконання "Мінських домовленостей" Путіна й Порошенка (принаймні, частково). І цим, за логікою, нарешті поєднає націю, розділену на українських патріотів Зеленського, українських патріотів Порошенка й проросійських прихильників типу "опоблок" чи "за життя". Бо, виходить, усім це буде вигідно: одні вже остаточно (як вони вважають) уникнуть війни, інші отримають підтвердження полководського й дипломатичного генію Порошенка, хтось нарешті дочекається ознак дрейфу в РФ, а Росія, просто, отримає чергову перемогу. Проте, звичайно, на півдороги (чи як воно там тепер те слово пишеться?) не зупиниться.

І інтереси найдорожчого – власної сім'ї є лише одним із чинників "моделі вразливості" переговорника Кучми.

Далі – буде.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram