Страшенно не люблю загальних рецептів, але.

1. Еліта повинна навчитися говорити про реальні причини реальних структурних проблем, а не рапортувати суспільству, що бідніє, про точкові покращення, які не змінюють суті проблеми.

2. Керівники мають навчитися делегувати свої повноваження фаховим людям, які здатні створити якісну нову форму буття. Совковий підхід, за яким вождь доглядається до кожної деталі – це саморуйнація. Будь-який керівник немає здібностей, можливостей і, головне, часу контролювати кожну ланку. Його функція – воля і системний контроль роботи, корекція курсу руху, що неодмінно зазнаватиме зовнішнього і внутрішнього впливу піти не туди.

3. Багато хто любить із придихом згадувати Кирпу (колишній міністр транспорту, нині покійний – UAInfo). Він зробив справді напрочуд багато. Хоча, на мою думку, його роль у народженні системної корупції в Україні є не менш значущою.

Але небагато хто пам'ятає, що коли він отримав "благословення" від Леоніда Кучми на реформу залізниці, то перше, що він зробив – вивіз свою родину за кордон, оточив себе охороною і почав безжально викорінювати корупцію, яка вже тоді, як пиявки, обклала "Укрзалізницю".

Якщо відсутнє неприйняття минулого, є бажання укласти угоду з традиційними схемами – змін не буде. І легендарного Кирпи ніколи би не постало, якби він грав за старими правилами, а не за своїми.

4. Забудьте про "смотрящих", "надійних людей", "я за нього відповідаю". Особисто Янукович і 10% не отримав з того, що кралося від його імені. Толеруючи корупцію в найближчому оточенні, такі керівники породжують сотні людей, які нульові інтелектуально, збагачуються за рахунок свого боса і здадуть його в першу ж секунду.

Відсутність "договорняків" дає прекрасну можливість наймати найкращих і миттєво міняти їх на ще ліпших, якщо вони не дають високих результатів.

5. У нас, за малим винятком, немає національного потужного бізнесу. Всі ці "олігархи" і підпанки існують винятково завдяки крадіжкам державних активів і необґрунтованому отриманню державних преференцій. Кожна зміна влади спричиняє новий виток первісного накопичення капіталу за рахунок державного майна, яке вже фактично все амортизоване.

Далі буде...