Незважаючи на 21 століття, глобалізацію, високі технології, науку, прогрес та інші ознаки нібито сучасного суспільства, тема сексуального насилля залишається однією з найбільш актуальних у світі. У країнах пострадянського простору, зокрема в Україні, на жаль, часто намагаються дистанціюватися від проблеми: її воліють або не помічати, або нехтувати нею як незначним фактом, який існує десь оддалік.

Для початку потрібно розуміти, що таке сексуальне насилля. Якщо ви спробуєте заглянути в українську Вікіпедію й отримати інформацію звідти, вас автоматично перенаправить на статтю про зґвалтування. І це, в принципі, найбільш показова річ у контексті ставлення до сексуального насильства в Україні. Помилково прийнято вважати, що сексуальне насилля – це річ, яка включає в себе тільки зґвалтування чи його спробу, а також відбувається тільки з жінками. Насправді, в поняття сексуального насилля входить:

– зґвалтування і спроба зґвалтування;

– небажані сексуальні дотики чи примушення торкатися іншої людини;

– підглядання або фотографування людини в інтимній ситуації без її згоди;

– сексуальні домагання;

– ексгібіціонізм, примусова демонстрація людині порнографії;

– будь-які інші сексуальні дії з людиною, яка не дає на них згоди або нездатна відмовити ґвалтівникові чи чинити йому спротив.

Сексуальне насилля – річ, яка відбувається як з жінками, так і з чоловіками. І залежно від статі має свою специфіку і цифри.

Спочатку розглянемо жіночу сторону проблеми

Світова організація охорони здоров'я наводить такі дані відносно сексуального і фізичного насилля щодо жінок:

– кожна третя жінка (35%) у світі протягом свого життя зазнає фізичного чи сексуального насилля від свого інтимного партнера або сексуального насилля від іншої людини;

–  у більшості випадків це насилля зі сторони інтимного партнера; в усьому світі 30% жінок, які перебувають у стосунках, повідомляють про те, що вони зазнали якусь із форм фізичного чи сексуального насилля від свого партнера;

– до 38% убивств жінок у світі здійснюють їхні інтимні партнери.

Тепер подивімося детальніше, що відбувається у статистиці зґвалтувань чоловіків і жінок. National Sexual Violence Resource Center у США дає такі дані відносно сексуального насилля щодо чоловіків і жінок:

– кожна 7 жінка і кожен 71 чоловік у США зазнають сексуального насилля в різні періоди свого життя (за іншою статистикою – кожна 6 жінка і кожен 33 чоловік);

– у статистиці сексуального насилля повнолітніх громадян 91% – жінки, 9% – чоловіки;

– у 8 випадках із 10 людина, яка зазнала сексуального насилля, знала свого кривдника.

Варто окремо акцентувати уваги на стереотипі про ґвалтівника в кущах: існує хибна думка, що насилля відбувається пізно вночі, коли дівчина повертається додому темною вулицею, затримується на роботі чи щось таке. Насправді різні організації, опитування та статистичні дані дають приблизно однакові показники: 80-85% потерпілих були знайомі зі своїм кривдником. Більше того, 47% – це не далекі знайомі, а саме друзі.

До речі, сексуальне насилля – злочин, про який найчастіше не говорять у США: про 63-68% випадків сексуального насилля навіть не повідомляють у поліцію.

У вас може виникнути цілком закономірне питання, чому ми розглядаємо статистику США і як нам це допоможе?

Головна проблема в тому, що в Україні немає своєї статистики про сексуальне насилля, ні про жіноче, ні про чоловіче.

Приблизно оцінити масштаби проблеми можна за кількістю повідомлень у правоохоронні органи. Щороку міжнародна організація United Nations Office on Drugs and Crime доповідає про сексуальне насилля у світі, окремо вказуючи цифри із кожної країни. Останні відомості про Україну датуються 2010 роком і за весь 2010 рік було зареєстровано 1348 справ про сексуальне насилля, зокрема й над дітьми.

Пошук найбільш актуальної інформації за кількістю зареєстрованих справ про сексуальне насилля привів мене на сайт Державного комітету статистики України.

Найсвіжіша інформація має такий вигляд. У період із січня по листопад 2015 року в Україні було зареєстровано понад 514 тисяч кримінальних справ, з них 243 тисячі крадіжок, 41 тисяча випадків шахрайства, 19,5 тисяч пограбувань, 3 тисячі розбоїв, по 2 тисячі справ про хабарництво та вбивство, і увага (!) 305 справ за статтею про зґвалтування чи спробу зґвалтування.

Для порівняння у США, де 63% випадків сексуального насилля не доходить до поліції за 2013 рік зафіксовано 84 376 кримінальних справ тільки про зґвалтування і спроби зґвалтування, а за підрахунками щорічно відбувається близько 293 тисячі випадків сексуального насилля. Важливо зазначити, що поняття сексуальне насилля найбільш розвинене у західних країнах і зґвалтування є тільки частиною всього пласту під назвою "сексуальне насилля".

Правозахисники припускають, що фактична кількість зґвалтувань в Україні занижена, як мінімум, у 10 разів. Не забувайте також, що залишається 9% чоловіків, про сексуальне насилля стосовно них взагалі нічого невідомо.

Ми вирішили зібрати трохи своєї статистики. Зрозуміло, її не можна вважати репрезентативною, але ми отримали такі результати:

43% жінок хоча б раз у житті зіштовхувалися зі спробами сексуального насилля і 20% жінок довелося мати справу із застосуванням грубої фізичної сили зі сторони свого партнера.

У чоловіків також цікава ситуація – 17.5% зіштовхувались із спробами сексуального насилля, і до 19% відсотків застосовували грубу фізичну силу їхні жінки.

Все це на фоні смішних цифр: 305 карних справ за 11 місяців 2015 року і 503 карні справи за весь 2013 рік.

Тепер поговоримо про чоловіків

Взагалі варто окремо відзначити специфіку чоловічого насилля. Як і сексуальне насилля щодо жінок, сексуальне насилля стосовно чоловіків може мати різні форми і зустрічатися в будь-яких ситуаціях. Зокрема чоловіки піддаються насиллю на роботі, вдома зі сторони партнера, у в'язницях, поліційних дільницях, під час проходження служби в армії тощо. Немає якоїсь єдиної географічної локалізації насилля над чоловіками, як і жінки, чоловіки зазнають сексуального насилля в дитячому віці або, частіше за все, у період до 35 років. Існує кілька найбільш поширених форм сексуального насилля над чоловіками:

– зґвалтування;

– примусова кастрація;

– примусова мастурбація;

– статеве насилля.

Насиллю над чоловіками приділяється набагато менше уваги, тому що відсутня хоча б якась статистика злочинів. У більшості випадків чоловіки просто не звертаються у відповідні інстанції через страх, розгубленість, відчуття провини, сорому або всіх факторів разом. З аналогічних причин часто про сексуальне насилля не повідомляють і жінки, але суспільство набагато більше давить на чоловіків у питаннях насилля.

Стереотипне уявлення про мужність чоловіків погано поєднується з поняттям віктимізації, і людині, яка зазнала насилля, здається набагато кращим варіантом стерпіти, ніж бути осоромленою.

Про наслідки

Часто можна почути, що травми сексуального насилля занадто перебільшені і не мають страшних і руйнівних наслідків, про які часто говорять психологи. Але статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров'я свідчать, що жертви сексуального насилля:

– утричі частіше страждають від депресії;

– у шість разів частіше потерпають од посттравматичного стресового розладу;

– у 13 разів частіше зловживають алкоголем;

– у 26 разів частіше зловживають наркотичними речовинами;

– у чотири рази більше схильні до суїциду.

Статистика, зрозуміло, знову ж таки зі США, самі розумієте чому.

Що маєм у підсумку?

Усі ми усвідомлюємо, що сексуальне насилля – це не ефемерна далека річ, яка існує в якихось закритих спільнотах, далеких країнах і не стосується нашого суспільства. Це те, що відбувається щодня з вашими знайомими, друзями, близькими, у когось у родині тощо. Смішна цифра в 303 кримінальні справи – яскравий показник того, наскільки тему насилля в Україні намагаються проігнорувати і штучно зменшити, керуючись інфантильним правилом "якщо довго не помічати проблему, то її нібито і не існує".

Олександра МАЛЕВИЧ, спеціально для порталу "Мегаполіс"