Минулого тижня Укрстат опублікував результати української економіки за перший місяць 2016 року. У січні роздрібна торгівля знизилася на 1,4% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, промислове виробництво - на 1,7%, сільське господарство - на 2,5%, а будівництво - відразу на 11,4%. Зниження всіх цих показників означає, що українська економіка продовжує вільне падіння.

Звичайно, цифри осідання всіх секторів значно нижчі, ніж 2015 року. Але треба враховувати, що Україна в січні 2015-го і січні 2016-го перебуває в однаковій ситуації: вона фактично втратила доходи з території зони АТО і пережила сильний девальваційний шок.

Порівняння показників січня значно чесніше, ніж порівняння динаміки останніх двох років, оскільки реальність, у якій існувала Україна 2014-го і 2015 року, кардинально відрізняється.

Згідно з оптимістичними очікуваннями численних прогнозистів - від НБУ до Світового банку, 2016 року Україна продемонструє зростання ВВП від 1% до 2%. Та чи можливі ці оптимістичні сценарії, якщо показники всіх основних секторів економіки України знизилися в січні 2016-го? І це при тому що на початку року є ефект низької порівняльної бази. Адже в січні 2015-го в зоні АТО стояли майже всі металургійні та коксохімічні комбінати. Тоді як у січні 2016 року більша частина з них хоч якось, але працювала.

Більше того, чи виправдані надії на економічне зростання в умовах глибокої економічної та (гео)політичної кризи? Варто нагадати, що економіка Аргентини після дефолту 1999 року і далі спадала протягом чотирьох років поспіль, і це при тому що в Аргентині не було військового конфлікту і світова економіка на початку 2000-х була у значно кращій формі, ніж тепер. То чи варто було очікувати, що Україна почне швидко відновлюватися навіть у гіршій ситуації, ніж свого часу була Аргентина?

Спад агросектору: лідер не витягує

Протягом останніх років економісти, а слідом за ними і чиновники повторюють думку, що найперспективніші галузі України - сільське господарство та IT-сектор. Нібито саме ці галузі зможуть витягнути економіку країни із кризи. Проте торік агросектор показав зниження на 4,8% в обсягах виробництва порівняно з минулим роком, при цьому експортний виторг сектору знизився на 10,8% за той же період.

Безумовно, показники сільського господарства значно краще, ніж динаміка інших галузей. Той же експорт у цілому знизився минулого року на 29,3%. Але очевидно, що агросектор не зможе самотужки витягнути українську економіку.

Хоча Укрстат ще не опублікував даних щодо експорту за перший місяць 2016 року, ми вже можемо стверджувати, що обсяги сільськогосподарського експорту в січні значно знизилися. Так, перевезення зернових вантажів зменшилися на 26% порівняно із січнем 2015 року, згідно з даними того ж Укрстату. Перший квартал - традиційно активний сезон для продажів ярих культур, насамперед кукурудзи. Однак цього маркетингового року врожай цієї культури зменшився на 20%, а отже, ще глибше опустився й експорт. Саме слабка динаміка експортного виторгу з боку зернотрейдерів вплинула на розгойдування курсу гривні на початку року.

При цьому перспективи нового врожаю цього року не дуже райдужні. Через несприятливі погодні умови минулої осені посіви озимих культур зменшилися на 20% до 7,1 млн га, при цьому 800 000 га з них доведеться пересівати, оскільки, за інформацією Міністерства аграрної політики, озимі на цих площах не зійшли. Тобто цьогоріч урожай озимих культур може знизитися на 30%.

Звичайно, вивільнені площі можна засіяти яровими культурами, але їхня собівартість суттєво вища за озимих. Адже для кукурудзи та соняшнику використовують дороге імпортне насіння, тоді як для озимої пшениці та ячменю можна використовувати дешевше насіння вітчизняної селекції. Необхідність пересівати значні площі суттєво збільшить витрати фермерів на весняну посівну в умовах обмеженого доступу до фінансування. При цьому якщо торік аграрії могли використовувати спеціальні рахунки ПДВ для поповнення обігового капіталу, то цьогоріч сільгоспвиробники, зайняті в рослинництві, можуть використовувати тільки 25% від акумульованих сум на спецрахунку. Усе це викликає серйозні побоювання, що динаміка агросектору може далі знижуватися і цього року.

Спад IT-сектору: перспективи не рятують

Укрстат повідомляє, що 2015 року експорт IT-послуг зменшився на 12,9% - до $967 млн. Звичайно, дані Укрстату не можуть претендувати на цілковиту точність. Вони показують динаміку тільки тих IT-компаній, які працюють «по-білому». Якщо виходити з кількості програмістів 75 000 осіб, обіг українського ринку IT-аутсорсингу може становити $1,8 млрд, згідно з оцінками МВФ.

Але навіть якщо відкласти суперечки про обсяг ринку, дані Укрстату цілком точно відображають його динаміку. Якщо 2014 року експорт IT-послуг зріс на 13,6%, а 2013 року - на 36%, то 2015-го відбувається різке зниження на 12,9%. Причому відбувається воно на тлі гучних обшуків в українських технологічних компаніях. Треба розуміти, що IT-бізнес дуже мобільний і може легко виїхати з країни.

В українському IT-секторі й так спостерігається відплив кадрів. Адміністративний тиск може лише посилити цю тенденцію.

Незабаром IT-компанії, які працюють «по-білому», отримають неочікуваний подарунок від держави - зниження ставки ЄСВ до 22%.

Проте навіть у такому разі податкове навантаження на сектор виглядає критичним: у цілому навантаження на фонд оплати праці, в тому числі прибутковий податок, військовий збір, становить 41,5%. При цьому українські IT-компанії платять усі інші податки: податок на прибуток, ПДВ та інші.

Водночас, для порівняння, компанії-резиденти білоруських IT-парків повністю звільнені від сплати податку на прибуток, ПДВ, податку на нерухомість, митних зборів. На такі компанії не поширюється вимога про обов'язковий продаж валютного виторгу. Ставка прибуткового податку для програмістів становить лише 9%. Більше того, білоруські IT-компанії мають право отримати 50-відсоткову знижку на оренду офісу в технопарках. Не дивно, що експорт IT-послуг із Білорусі за 9 місяців 2015-го зріс на 19,4%. А продукти білоруських програмістів, як-от Viber і World of Tanks, відомі у всьому світі.

Хай якими світлими були б перспективи в українського IT-сектору, без адекватної державної політики, спрямованої на підтримку, наша IT-галузь не зможе стати драйвером зростання для України.

Про бідну промисловість замовте словечко

Українські чиновники і політики, наче мантру, повторюють думку, що найперспективнішими галузями нашої економіки є аграрний сектор та IT. Хоча, як випливає із зазначеного вище, статус «перспективних» і увага чиновників нічого не дають цим галузям. А брак навіть декларативної уваги до промисловості з боку держави дивує. Таке враження, що промисловість ми вже втратили, тому й немає особливого сенсу даремно згадувати про неї.

Це далеко не так. Навіть у сьогоднішніх важких умовах українські промислові підприємства можуть збільшувати обсяги виробництва.

Так, наприклад, непомітно відбуваються процеси імпортозаміщення у виробництві сільськогосподарської техніки. У січні 2016 року виробництво тракторів зросло на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а виробництво сівалок і дискових борін - на 11,5% і 35,2% відповідно.

І далі зростає виробництво електричного устаткування, яке збільшилося на 4,7% в січні 2016-го порівняно із січнем минулого року. А виробництво пральних машин демонструє феноменальні темпи зростання. У січні обсяг виробництва зріс на 77,9%.

Таке зростання пов'язане з діяльністю фабрики Electrolux в Івано-Франківську, яка є насправді ідеальним, хоч і майже єдиним прикладом успішних інвестицій в українське машинобудівне підприємство. Європейські інвестори вклали гроші в український завод, модернізували його і почали поставки на європейський ринок.

Проте щоб реанімувати українську промисловість, потрібно відкрити десятки таких фабрик, аналогічних Electrolux, по всій країні. А це впирається в ту ж саму інвестиційну привабливість, поліпшення дотримання законів і роботи судової системи, про що всі вже втомилися говорити.

Потенціал вигідного географічного положення та високого рівня освіченості потрібно реалізовувати, інакше Україна, як і деякі спортсмени, котрі вічно «подають надії», може перетворитися в колись перспективного гравця без шансів пробитися до вищої ліги.