Видатний реформатор Саша Боровик напередодні референдуму в Голандії щодо асоціації з ЄС, дав інтерв'ю для спецвипуску однієї крупної місцевої газети, де дуже переконливо облив всіх нас брудом.

Суть заяв "європейця Боровика" зводиться до того, що Україна - повна ж...па, але він все ще вірить, що тут можна щось змінити (Яценюк на нього кричав, вибори в Одесі сфальсифіковані, міліція займається рекетом і т.д.).

Звичайно, Боровик має право все це говорити, але коли від твоїх слів може залежати результат такого важливого для країни референдуму, може варто просто подумати головою, перш ніж все це говорити?

Чи може хтось сказати, що Боровик зробив в Кабміні, крім того, що голосно стукнув дверима? Що він зробив в Одесі, крім того, що на іміджі Саакашвілі показав другий результат на виборах мера? Що він зробив для партії Саакашвілі, крім того, що пише фіскальну консервативну програму з соціально-ліберальними елементами?

Але у цієї людини імідж реформатора. І найгірше те, що нас оточують симулякри реформаторів, антикорупціонерів, моральних авторитетів і т.д.

Боровик - це нуль без палички, який взагалі нічого не зробив. І напевне, не зробить. Бо його максимум - це розповісти європейцям, яка тут клоака, але він такий мудрий і поблажливий, що готовий ще трохи в цій клоаці покопирсатися.

Боровик - це діагноз всім нам, бо ми сприймаємо його всерйоз. Наша система влади породила два тип імітаторів. Імітаторів від влади, які говорять про реформи і імітаторів з опозиції, які говорять про неправильну імітацію роботи влади. І одні і другі - це зло, бо вони не продукують нічого, крім мильних бульбашок.