В Яготині Київської області завершується будівництво центру для тимчасового розміщення біженців. Тим не менш, презентація центру закінчилася скандалом. Як повідомляє DW, містом поширюються чутки і обурення. Противники відкриття центру лякають земляків "невідомою культурою" та "етнічною злочинністю". У вересні в місті пройшов мітинг проти будівництва центру для біженців. Серед них були, зокрема, представники праворадикальних організацій: ВО "Свобода", "Правого сектору" та Громадянського корпусу "Азов". Про це у своєму блозі на сайті "Новое время" пише демограф і соціолог Елла Лібанова

Чому це відбувається?

По-перше, бідне населення завжди легко піддається на ліво - та праворадикальну риторику. Ми, безсумнівно, бідні люди, а в Яготині - особливо бідні, якщо порівнювати з Києвом, наприклад.

По-друге, ми недостатньо толерантні. Політики можуть говорити багато гарних слів, але соціологічні опитування показують зовсім інше. Зокрема, Інститут соціології НАНУ проводить моніторинг ментального дистанціювання українців від різних етносів. Згідно з результатами (до Революції гідності й агресії Росії), українці готові вступати в родинні, сусідські та інші міжособистісні відносини, у першу чергу, з українцями, на другому місці - українці, які виїхали за кордон, на третьому - росіяни, на четвертому - білоруси.

Іншими словами, ми насилу сприймаємо всіх, хто відрізняється. Ми погано сприймаємо людей з інвалідністю, представників інших рас, тих, хто веде інший спосіб життя і т. д. Тим не менш, думаю, що поступово ми позбудемося такої закритості. Глобальний світ цього не сприймає і не допускає. Якщо ти дійсно хочеш жити в глобальному світі, то будеш спілкуватися з різними людьми, з іншими людьми.

По-третє, ця карта або свідомо, або несвідомо розігрується. Розхитування єдності України відбувається за всіма напрямами. Не потрібно думати, що це обмежується лише Донбасом. Події в Яготині мені нагадують те, що сталося з Фестивалем рівності у Львові - це події одного ряду. І реакція людей на демонстрацію ЛГБТ була абсолютно ненормальною.

Щоб подолати нинішню ситуацію, потрібно займатися роз'яснювальною роботою: спокійно, терпляче та методично. Ми повинні працювати над цим щодня, ЗМІ повинні грати в цьому ключову роль, при цьому результатів варто очікувати лише через кілька років. Миттєво нічого не зміниться, але іншого виходу, як працювати з людьми, просто немає.

Звичайно, навряд чи жителі Яготина, навіть якщо б там провели роз'яснювальну роботу щодо приїзду біженців, сприйняли б цю ідею оваціями. Тим не менш, це потрібно робити, причому завчасно, а не бігти за потягом. Більш того, проблема нетолерантного ставлення стосується не тільки іноземних біженців. Різного роду нападів зазнають і українські переселенці з Донбасу. Не скажу, що це масове явище, однак випадки є.