Олександр Данилович Пономарів

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чому варто послуговуватися словом "рисунок" і на позначення чого вживати його, а також як бути з латинськими закінченнями

Можна погодитися з читачем Романом Мацюком, що вислів числиться за кращий, ніж рахується за, хоч для повнішої відповіді потрібен ширший контекст.

Роман Мацюк також пише, що його "єство протестує, коли чує об одинадцятій годині", бо він виховувався там, де кажуть в одинадцятій. Можу сказати шановному панові, що моє єство колись протестувало, коли я чув ходить, робить, любить, бо я ріс там, де кажуть ходе, робе, любе. Але я підкорився вимогам літературних норм і тепер кажу ходить, робить, любить. Раджу те саме зробити й Романові Мацюку.

Цей читач пропонує вживати лише слово помпувати воду з колодязя, посилаючись на поважні словники. Але ж у Словнику української мови, том 4, ст. 124 є й качати в такому значенні з ілюстраціями з авторитетних митців слова, зокрема з Юрія Яновського. "Слов'янин невідомої національности качав з колодязя воду".

Читачка Ірина Костюченко має рацію, коли каже, що не можна все називати малюнком. Малюнок виконують олівцем, пером або фарбою. Рисунок походить від дієслова рисувати – креслити. Думаю, що не варто його вилучати з української мови.

Креслення – це насамперед назва дії: прилад для креслення, креслення карти. А умовне графічне зображення чогось – креслюнок (рос. чертеж).

Софія Шуль запитує, чи варто зберігати апостроф у словах з англійської, коли їх подаємо українською мовою – Ald'ruhn (Альд'рун), T'Phon (Т'Фон).

Думаю, що варто. Хоч це й не має принципового значення.

Щодо латинських закінчень -us, -ius, -um, -ium маємо таку традицію. У давніх текстах ці закінчення відкидаємо: Аврелій, Лівій, Марцій (від Aurelius, Livius, Marcius). А в сучасних текстах зберігаємо.

Як правильно: два симпатичних равлики чи двоє симпатичних равликів?

І так, і так. Можна ще й два симпатичні равлики.

Тетяну Трояновську цікавлять слова стінопис і мурал.

Стінопис утворено за зразком живопис, літопис, рукопис тощо. Отже, це цілком українське слово.

Мур – синонім до слова стіна, давнє запозичення з німецької мови, має велике словотвірне гніздо: мурувати, мурування, мурований , підмурівок та инші. Мурал поки що словники української мови не фіксують.