Очищення, стабілізація, функціонування - саме так можна коротко охарактеризувати стратегію розвитку банківської системи на найближчі п'ять років. Про це у своєму блозі на сайті "Новое время. Бизнес" пише юрист практики корпоративного права Sayenko Kharenko Катерина Жебанова.

Національний банк України продемонстрував свою рішучість у прагненні реалізувати заявлену стратегію, ліквідувавши близько 60 банків з 2014 року. У 2016 році регулятор приступив до реалізації чергового етапу - стабілізації системи за допомогою примусової капіталізації банків. Активну дискусію учасників ринку викликали не так пороги капіталізації, як передбачуваний графік. В результаті було досягнуто компромісу - планомірне, в кілька етапів, збільшення банками капіталу для досягнення 500 млн гривень в липні 2024 року.

Незважаючи на досягнутий компроміс, більшості банків доведеться зіткнутися з процедурою збільшення статутного капіталу в недалекому майбутньому. Навіть з огляду на той факт, що перший етап капіталізації, що вимагає збільшення до 120 млн гривень вже до 17 червня нинішнього року, можна застосовувати лише до 15 банків, відкладати це рішення не варто.

Для виконання другого етапу капіталізації (збільшення статутного капіталу до 200 млн гривень до 17 липня 2017 року) 50 банкам необхідно буде збільшити капітал на загальну суму близько 4 млрд гривень. 20 банків уже оголосили про початок процедури.

Власникам ще 30 банків найближчим часом необхідно вирішити два важливих питання: де взяти кошти на збільшення статутного капіталу і як це здійснити найменш болісно?

Варто відзначити, що обидва регулятора, задіяних в процесі (Національний банк України і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку), посприяли банкам в пошуку відповідей на ці питання. Так, хоча найбільш бажаним джерелом коштів з точки зору регулятора все ще залишається залучення банками «нової» ліквідності, Національний банк все ж дозволив власникам банків максимально використовувати ресурси, які в тій чи іншій формі існують в самих банках. Для цих цілей НБУ деталізував порядок збільшення статутного капіталу банку за рахунок субординованого боргу і нерозподіленого прибутку.

Позитивні зміни можна відзначити і в правовому регулюванні процедури збільшення капіталу. Практично всі українські банки збільшували статутний капітал хоча б раз за час існування і усвідомлюють, з якими труднощами зазвичай пов'язаний цей процес.

Розуміючи обтяжливий характер і тривалість процесу капіталізації, в кінці 2014 року НБУ ініціював прийняття закону і встановлення спрощеної процедури збільшення капіталу, яка суттєво скорочує терміни реалізації і скасовує деякі етапи цього процесу.

Незважаючи на те, що спрощена процедура від початку була задумана для банків, які пройшли діагностичне обстеження на вимогу НБУ, насправді, закон (при дотриманні певних вимог) дозволяє звернутися за спрощеною процедурою і банку, який не проходив таке обстеження. Про актуальність спрощеної процедури також може свідчити і те, що в кінці березня 2016 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила нормативний акт, необхідний для реалізації прискореної капіталізації.

Таким чином, варто зазначити, що регулятори готові йти назустріч учасникам ринку для того, щоб зробити процес збільшення статутного капіталу простіше і зрозуміліше. Тому для банків і їх власників особливо важливо правильно використовувати зазначені вище можливості при прийнятті рішень щодо додаткової капіталізації.