Старт збірної України на Євро-2016 в матчі з Німеччиною залишив по собі суперечливі враження, і це точно не привід сумувати. Про це у блозі на сайті "Новое время" пише спортивний журналіст Андрій Синявський.

Напередодні першого матчу команди Фоменка на континентальному турнірі актуальним було питання про надійність її оборони, яка показала другий кращий результат у відборі на французьку першість - лише чотири пропущені м'ячі. У поєдинку з чинним чемпіоном світу цей захист піддавався неабиякому випробуванню. Оскільки було ясно, що українцям з перших хвилин доведеться грати другим номером, саме сила оборони обіцяла визначити підсумковий результат матчу. Якою б потужною не була атака німецької команди, рано чи пізно їй все одно довелося б відпустити хватку, і як раз в цей момент Україна мала б шанси піти вперед.

На жаль, втримати ворота Андрія П'ятова на замку вдавалося тільки 19 хвилин. Але не було б щастя, та нещастя допомогло - це поставило жовто-синіх перед необхідністю наступати, щоб відігратися. У свою чергу, для Німеччини вже не мало сенсу так само міцно притискати суперника до чужих воріт, в результаті чого та перейшла на контратаки.

Чи могла Україна в такій ситуації розраховувати хоча б на нічию? Однозначно, адже після пропущеного м'яча дружина Фоменка явно перевершила суперника, і лише погана реалізація моментів не дозволила зрівняти рахунок. У цій ситуації виявилася слабкість нашої команди попереду, де немає сильного центрального нападника, здатного не тільки відводити за собою опонентів, як це робив Роман Зозуля, а й завершити зусилля партнерів голом. Якби такий гравець був у складі збірної України, на перерву суперники могли б піти за рівного рахунку.

Інша справа, що потім було б вкрай складно утримати навіть нічийний результат. Другий тайм красномовно показав, наскільки сильно жовто-сині поступаються "Бундестіму" в фізичному аспекті, коли той просто задавив їх на чужій половині поля. Доказом тому служить хоча б те, що за всю другу половину матчу Україна не змогла хоча б раз влучити у ствір чужих воріт. На тлі кількох втрачених моментів до перерви це значний контраст. Проте, не можна не відзначити гру оборони нашої збірної і особливо - Андрія П'ятова на воротах. Саме він багато в чому і дозволив команді зберегти мінімальне відставання в рахунку аж до самої кінцівки матчу.

Що все це означає в контексті подальших перспектив України на Євро-2016? По-перше, у нас як і раніше хороша оборона, яка дозволяє розраховувати на успіх в поєдинках проти Північної Ірландії та Польщі, які - хто сильно, хто трохи менше - все ж поступаються Німеччині. При наявності такої ж високої концентрації підопічним Фоменка під силу не пропустити в матчах з ними. По-друге, така ж продуктивна робота середньої лінії в цих іграх напевно забезпечить жовто-синім шанси забити, що за допомогою вмілої гри в обороні вже дасть передумови розраховувати на перемогу.

Матч Польщі проти Північної Ірландії дав зрозуміти, що британську команду - наступного суперника України - можна обіграти тільки за швидкісної гри. І, варто нашій команді забити, Ольстеру буде вкрай складно розраховувати на кращий результат не тільки тому, що у нас хороша оборона, але ще й через беззубість його атак. Тим часом, в матчі з польською командою, який обіцяє стати доленосним для української збірної на Євро, на перший план вийде саме фактор захисту жовто-синіх. "Кадра" напевно буде грати першим номером, і в цьому їй не потрібно заважати, але коли її натиск ослабне, як це було у випадку з Німеччиною, Україна обов'язково отримає моменти біля чужих воріт. Тим більше, оборона біло-червоних далеко не безгрішна.

Оцінювати матч проти німецької збірної потрібно тверезо: наша команда об'єктивно слабша чемпіона світу, як, власне, і переважна більшість учасників Євро-2016. Їй об'єктивно було складно витримати протягом всієї гри інтенсивність і темп, заданий настільки потужним суперником. Але збірна України має всі ресурси, щоб опинитися сильніше двох інших суперників по групі і здобути-таки путівку в плей-офф.