Правовий аналіз експертів анткорупційної групи Реанімаційного пакету реформ вад та наслідків ухвалення законопроекту N4811 про арешт та конфіскацію активів корумпованих чиновників показав, що в схваленій оборонним комітетом редакції проект закону становить суттєву загрозу основоположному праву власності для всіх громадян України і має бути відхилений.

Анонсований як єдина можливість повернути в бюджет України активи поплічників Януковича та профінансувати оборонне замовлення, законопроект N4811 - клон проекту з аналогічною ідеєю - N4057, не вирішує задекларовану проблему, а навпаки - ускладнює можливість повернути майно, арештоване в рамках кримінальних проваджень стосовно екс-високопосадовців, які перебувають під санкціями ЄС.

У разі ухвалення, проект закону дає необмежені можливості прокурорам та слідчим без належних підстав конфісковувати майно будь-якого громадянина України.

Жорстка критика міжнародних партнерів

• Законопроект N4811 іншими словами відтворює норми законопроекту N4057, який отримав жорсткий негативний висновок Ради Європи як такий, що не відповідає європейським стандартам щодо справедливого суду та захисту права власності.

• Законопроект N4811 не врахував основні зауваження міжнародних експертів та громадськості до попередньої редакції законопроекту про конфіскацію активів без вироку суду.

• Більше того, норми законопроекту N4057 були розкритиковані Представництвом ЄС в Україні. Наголошуємо, що після критики міжнародних експертів та громадських організацій законопроект N4057 був у квітні 2016 знятий з розгляду профільним комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Нехтування регламентом

• Законопроект N4811 був розглянутий та схвалений комітетом з питань національної безпеки і оборони, який очолює співавтор скандального проекту-клону N4057 Сергій Пашинський. Це - нахабна маніпуляція, адже за змістом проект закону мав розглядатися у профільному правоохоронному комітеті, який розкритикував та відхилив попередню ідею Пашинського та співавторів.

• Штучна зміна профільного комітету є черговою та цинічною спробою народного депутата Сергія Пашинського протягти свою нікчемну та небезпечну з правової точки зори, ідею "легкого" звернення активів корупціонерів під прикриттям потреб армії.

• РПР наголошує, що чинне законодавство дозволяє прокурорам без введення додаткових законодавчих змін конфіскувати майно Януковича та його соратників, навіть якщо воно записане на третіх осіб.

Законопроект перекладає тягар доказування законності активів на власника майна, що навіть у розвинених країнах світу застосовується у виняткових випадках.

• Як і законопроект N4057, законопроект N4811 пропонує запровадити процедуру звернення в дохід держави грошових коштів, цінних паперів, банківських металів та дорогоцінного каміння без обвинувального вироку суду. Таке стягнення може бути застосовувано до активів осіб, які підозрюються у вчиненні корупційних злочинів та перебувають у розшуку, а також до активів будь-яких третіх осіб, які набули їх від підозрюваних до або під час кримінального провадження. Умовою застосування стягнення стане доведення того, що вартість активів не відповідає офіційним доходам їх власників або відсутність доказів правомірності набуття майна чи взагалі - відсутність можливості виявити власника майна.

• Прокурор не зобов'язаний довести зв'язок майна із злочинною діяльністю, а тягар доказування правомірності набуття майна повністю покладено на підозрюваного та/або третіх осіб.

Легалізація корупціонерами награбованого через суд

• Законопроект N4811, попри задекларовану мету, не допоможе повернути активи екс-високопосадовців часів президентства Януковича, а навпаки, дає підстави для легалізації їх за рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У такому випадку Україна буде зобов'язана повертати конфісковане із значними компенсаціями.

• Для ЄСПЛ звернення в дохід держави у кримінальному провадженні розглядатиметься як покарання, застосування якого без вироку суду та ретроспективно суперечить європейським стандартам правосуддя.

• Більше того, законопроект N4811, як і його клон N4057, ніяк не допоможе повернути арештовані активи з-за кордону. Рішення українського суду про конфіскацію активів Януковичів за такою процедурою не будуть визнані жодним іноземним судом. Наприклад, законопроект не допоможе конфіскувати близько 200 мільйонів доларів, арештованих у Швейцарії та Монако на рахунках Юрія Іванющенка.

Інструмент швидкого результату, що дозволяє уникнути кримінальної відповідальності за корупційні злочини.

• Механізм, закладений в основу проекту закону N4811, дозволить прокуратурі на чолі з Юрієм Луценко показати швидкий, але тимчасовий, результат конфіскації українських активів соратників Януковича і виправдає неспроможність ГПУ довести кримінальні провадження до суду та в заочному порядку отримати вирок суду з рішенням про конфіскацію майна.

• У той же час, потреба в конфіскації без вироку зникла, оскільки при призначенні Юрія Луценка генеральним прокурором були внесені зміни в КПК, що дозволили заочне провадження, якщо обвинувачений оголошений в звичайний розшук, а не тільки міжнародний. Це дозволяє заочно засудити Януковича і ко і конфіскувати все, що належить тими інструментами, які уже закладені в чинному КПК.

• Замість проведення належних розслідувань і доведення вини корупціонерів, прокуратура зможе обмежитися конфіскацією умовно-корупційного майна без вироків суду. Чиновники зможуть відкупитися втратою необґрунтованого майна (чи його незначної частини), проте уникнути кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та інші корупційні злочини.

• Застосування прокуратурою цього спрощеного і такого, що не потребує доказування, механізму конфіскації призведе на практиці до того, що прокуратура припинить застосування легальних та апробованих механізмів конфіскації, спецконфіскаціі, а також провадження у справах про незаконне збагачення і відмивання майна.

Законопроект дає можливість конфіскувати активи третіх осіб-добросовісних набувачів та не створює гарантій захисту прав таких осіб.

• Будь-який громадянин України чи юридична особа може стати жертвою цього законопроекту. У особи зможуть конфіскувати майно, позбавивши базових конституційних гарантій захисту права власності. Ризик конфіскації активів поширюється на усіх осіб, які отримали активи від підозрюваного в результаті будь-яких правочинів, зокрема за угодами купівлі-продажу. По-суті, такою особою може стати будь-хто.

• Суд не зобов'язаний встановлювати, що активи третіх осіб, набуті від підозрюваного, фактично контролюються або використовуються підозрюваним - це зовсім не відповідає Італійському досвіду боротьби з мафією, на який посилаються автори законопроекту і який схвалений рішенням ЄСПЛ.

• При цьому, законопроект покладає тягар доказування правомірності набуття майна саме на третю особу. Зокрема, задекларовані доходи третьої особи мають відповідати вартості її майна. Особи, на яких не поширюється обов'язок декларування доходів, не зможуть захистити своє право власності. Не зможуть довести правомірність своїх активів і особи, які не зберегли копії угод, за якими отримані кошти. Треті особи не отримують належних гарантій захисту права власності, зокрема вони не дізнаються завчасно про розгляд справи та не зможуть підготуватися до захисту в судовому провадженні. У реальності, особи - як громадяни, так і бізнес - дізнаватимуться про конфіскацію своїх активів вже пост-фактум після рішення суду.

Законопроект суперечить зобов'язанням України відповідно до Плану дій щодо візової лібералізації з Європейським Союзом.

• Відповідно до цього плану дій, Україна змінила законодавство щодо арешту майна та спеціальної конфіскації майна, набутого злочинним шляхом, відповідно до стандартів ФАТФ та Директив ЄС.

• Законопроект N4811 погіршує це законодавство, що може стати підставою для перегляду рішення щодо виконання Україною вимог Плану дій щодо візової лібералізації.

Враховуючи описані вище ризики, РПР закликає народних депутатів відхилити законопроект N4811, а прокуратуру невідкладаючи використати всі можливості (а їх достатньо і без нових законів) для повернення награбованого в бюджет.