Інфографіка "жахливо тяжких" санкцій, під якими, за словами порохоботів, ось-ось має розвалитись Росія - треба тільки трішки потерпіти.

Щоб оцінити всю "глибину і тяжкість" санкції ЄС та США досить сказати, що банківську систему Росії формує більше 800 банків проти семи "підсанкційних", а також що останніми двома, Россельхозбанком та ВБРР, володіє державна компанія Росімущєство, але вона під санкції не підпала. Та й на ті, що накладені, санкції дуже обмежені - наприклад тільки на кримський РКНБ накладено повну заборону на доступ до західних фінансів. Всі інші перелічені банки лише обмежені в часі кредитування - наскільки я пам'ятаю зараз це у них 90 днів.

Як я вже казав (і як наголошували розумні та відомі люди, в тому Януш Бугайські в книжці "Європейські амбіції Росії"), Росія не просто так "виводила гроші за кордон", як радіють деякі мегаоптимісти. Вона гроші вкладала.

Ось, наприклад, нещодавно Португалія чотири дні працювала тільки на відновлюваних джерелах енергії, що викликало бурю мегаоптимізму у порохоботів Мінстеця. Правда їм ніхто не повідомив, що з 2007 року третиною акції найбільшої компанії Португалії, яка виробляє енергію з альтернативних джерел, володіє "Газпром".

І так по всім сферам - куди не копни, там вже, мов метастази на четвертій стадії раку, простяглися фінансові мацаки Кремля.

Їх не відділити від європейської економіки - бо це буде ударом по самій європейській економіці. Можна спробувати собі уявити, що буде в результаті рішення накласти санкції, скажімо, на МТС, половина акцій якої (і п'ята частина власника іншої половини, АФК "Система") знаходяться у вільному обігу на всіх провідних біржах ЄС та США.

Акціонери порвуть уряд, який вирішить це зробити, як грілку - мова йде про мільярди доларів американських та європейських інвесторів. Чи може накласти санкції на сьомий за розмірами активів "Альфа-банк" (один з найбільших і в Україні)? Але ж він юридично - кіпрський, а не російський.

А сама вся "Альфа-груп" - в офшорі на Гібралтарі і оскаржить будь-які санкції, бо юридично не має стосунку до Росії, а в разі санкцій проти країни санкції на юрособи можуть накладатися тільки на державні. А більша частина російського капіталу давно отримала прописку в Франкфурті, лондонському Сіті та інших "фінансових гаванях" Заходу. І капітал цей вимірюється мільярдами доларів.

Головна проблема України в україно-російській війні - що ми воюємо з країною, яка вже давно теж представляє собою "захід".

В Мінську за столом проти Порошенка сиділо три союзника - Путін, Меркель та Олланд.

Їхні країни тісно пов'язані енергетичними, фінансовими та торгівельними зв'язками - причому значно тісніше, ніж Україна пов'язана з ними всіма разом взятими.

Головним нашим "політичним партнером" у війні є Німеччина, яка всупереч невдоволенню половини ЄС провела до себе "Північний потік" і все крутиться, як би це провести собі ще "Північний потік-2", обійшовши третій енергопакет, а зовнішньоторговельний оборот з нею у Росії сягає половини українського ВВП (ще стільки ж з Нідерландами і трішки менше з Італією - разом товарний оборот з ЄС складає 120% всього українського ВВП).

На останок - п'ята частина російських золотовалютних резервів вкладена в казначейські папери США, тобто в державний борг штатів.

Що може протиставити цьому дрібна українська економіка, яка знаходиться в коматозному стані на підтримці західних кредитів і під контролем хапуг-чиновників, які набивають свої кишені перед втечею з корабля?

Подібні речі не так давно зацікавили США, чию гегемонію починають розхитувати її вороги, котрі ховаються за міжнародним капіталом.

Деякі капіталісти зі США, схоже, починають прозрівати, що вони в кредит продають мотузки тим, хто палко бажає їх на цих мотузках повісити.

Саме тому на Заході починають вводити спеціальні вимоги на боротьбу з приховуванням власників капіталу - аж до висловлення ідей про конфіскацію капіталу, кінцевий власник якого не заявив про свою власність, але це поки що тільки ідеї, які не мають особливої підтримки. Але прозріння приходить поволі і надто пізно. Особливо воно може бути запізнілим для нас.