– Шукаємо машинку на Нєзавісімості.

– Третій, візьміть замовлення, Незавісімості, да.

– Машинка ваша чекає, на Нєзавісімості.

Мої Бровари говорять здебільшого суржиком, із виразним українським нахилом. Але коли йдеться про назви вулиць, чомусь одразу переходять на російську. Я викликаю таксі на вулицю Незалежності, але жіночки-диспетчерки щоразу перепитують: "На Нєзавісімості?"

Це дивно – бо яка ж це "нєзавісімість? Це ж якраз вулиця незалежності від "нєзавісімості". Це ж якраз назва, яка дуже природно звучить українською і має сенс передсім украінською.

Але наші люди чомусь сприймають назви вулиць як щось дуже охвіційне, радянське, а тому – російське.

Як ворожу топографію, де межі їхньої влади закінчуються, і де приходить велика і чужа "нєзавісімість" і "слава капеесес".