Трохи фактів щодо хрещення Русі і Залісся.

У той час як Русь (тобто Україна) охрестилася без відомого історії опору, на території Залісся, тобто сучасної Центральної Росії, меря, чудь, весь, пермь, мурома, мордва, мокша, мещера, югра, печора і навіть в'ятичі досить важко піддавалися християнізації.

Перші два єпископи були вигнані з Ростова, третій – Леонтій – виїхав побитий від язичників за місто і вже там християнізував мерю, але й там був забитий язичниками.

Близько 1173 року святий Авраамій Ростовський ще руйнував кумирів мері.

На початку ХІІІ століття язичницькі жерці в'ятичів закатували святого Києво-Печерської лаври Кукшу Печерського.

У Новгороді 1077 року син Великого Київського князя Святослава Ярославича Гліб (правнук Володимира Великого) змушений був удаватися до суворих заходів проти язичників, за якими пішло все місто. На його боці лишилася лише дружина з киян та єпископ. Князь, зрештою, після сутички був вигнаний із міста і вбитий у бою з фіно-угорським племенем чуддю.

Майже через століття після хрещення киян (1071 р.) воєвода Київського князя Ян Вишатич при збиранні данини на території сучасного Нечорнозем'я виловлював шаманів, які вбивали місцевих людей та священика.

Потім на старості літ Ян Вишатич мальовниче розповів цю історію авторові Літопису Руського – "Повісті врем'яних літ": "І сказав Янъ їм: "За що ви погубили стільки людей?" Вони ж сказали: "Тому, що ці держать запаси. А якщо ми переб'ємо всіх, то буде достаток. Якщо ж ти хочеш, то перед тобою ми виймемо (з убитих) жито, або рибу, або інше". Янъ тоді сказав: "Воістину ви брешете, бо сотворив Бог людину з землі, і складається вона з кісток і жил з кров'ю, і нема в ній нічого. І ніхто більше нічого не знає, тільки Бог один відає". Та вони сказали: "Ми оба знаємо, як створено людину". І він запитав: "Як? " Вони тоді сказали: "Коли мився бог у мийні і спотівся, він отерся віхтем і скинув [його] з неба на землю. І засперечався сатана з богом, кому з нього створити людину. І створив диявол людину, а бог душу в неї вложив. Тому-то коли помре людина, [то] в землю іде, а душа – до бога". І мовив їм Янъ: "Воістину спокусив уже вас диявол. Котрому ви богу віруєте?" Вони ж сказали: "Антихристу". Він тоді запитав їх: "То де він є? " І вони відповіли: "Сидить у безодні". І мовив їм Янъ: "То який се є бог, коли сидить він у безодні? То біс є. А Бог сидить на небі і на престолі. Його славлять ангели, що стоять перед ним зі страхом, не можучи на нього глянути. А сей же, що його ви звете антихристом, був викинутий з ангелів. За гордість його він і скинутий був із неба, і є він у безодні, – як ото ви говорите, – ждучи, коли прийде Бог із неба, і, взявши сього антихриста, зв'яже путами, і посадить в огні вічному зі слугами його і тими, хто в нього вірує. А вам же обом – тут муку прийняти од мене, а по смерті – там". Вони тоді сказали: "Нам боги повідають: "Не можеш ти нам зробити нічого". А він мовив: "Брешуть вам боги ваші". Вони ж сказали: "Стати нам перед князем Святославом, а ти нам не можеш зробити нічого". Коли ж сих побили, а бороди повиривали. І стали вони на усті Шексни, і запитав їх Янъ: "Що вам мовлять боги ваші? " Вони тоді сказали: "Так нам боги мовлять: "Не бути нам обом живим через тебе". І сказав їм Янъ: "То вам по правді мовлять боги ваші". Вони ж сказали: "Якщо ти нас пустиш – багато тобі добра буде, а якщо нас погубиш – багато печалі ти дістанеш і лиха". А він сказав їм: "Якщо я вас відпущу, то лихо мені буде од Бога, а якщо я вас погублю, то нагорода мені буде од Бога". І спитав Янь гребців: "Чи в кого із вас убили оці двоє родича? " І вони сказали: "У мене матір, а в другого – сестру, в іншого – родича". Він тоді сказав: "Мстіть за своїх".