Триває Міжнародний тиждень підтримки грудного вигодовування (World Breastfeeding Week) і я просто не можу пройти повз. Тим більше, тут прекрасний український флеш-моб #ПишаюсяМатеринством

Розповім врешті свою історію. Просто вважаю, що зобов'язана, щоб ні одна мама не сміла опускати руки і розуміти наскільки мамине молоко перевершує будь-яку штучну суміш. І наскільки це космічний процес.

Спершу це не приносило ніякого задоволення, а перші два тижні я ще досі згадую з гусячого шкіркою. Це для мене були справжні тортури. Не буду вдаватися в деталі, але фізіологія з ГВ мене спершу солідно підвела. Та і чого таїти гріха - і я психологічно не була готова до такої болі. Для мене це було гірше за схватки... Були рани, кров... Словом було зовсім не весело і звісно далеко від описаних супер відчуттів захоплених мамочок і плакатів в пологовому. Кожне годування супроводжувалося слізьми і стиснутими до крові губами. Тоді я думала - то це таке задоволення? Та це якесь садомазо!
Але. Навіть попри все вище описане я не відмовилась від грудного годування, хоча і через ці всі проблеми молока зовсім не вистачало.

Я взяла себе в руки так, як тільки сильно можу і проявила всю свою наполегливість, яка тільки в мене є.

Масажі, мазі, ношпа, молоковідсос... Понеслась. Півторамісяці я догодовувала молочною сумішшю. І потрохи її зменшувала, потім взагалі давала тільки один раз перед вечірнім сном. В два місяці Євулік повноцінно насолоджувалася лише грудним молочком. Я забула, що таке ці баночки, соски, підігрівачі і стерилізатори. І врешті я теж почала кайфувати. Ми не дотримувалися графіка, їли за бажанням, але не рідше ніж кожні 3 години. Я нарешті відчула цей неймовірний зв'язок і весь цей космос. Зникли всі проблеми. Якщо пізніше і з'являлись якісь короткочасні рецидиви, то дуже-дуже рідко.

Після всього пережитого і тієї нереальної боротьби я себе відчула воїном і мамою, яка заради малечі готова на все. Осінь-зима-весна-літо - нас оминали застуди і всякі віруси, ми спокійно перенесли щеплення і зубки (тьфу-тьфу)))) Я знаю, що це завдяки грудному молоку. Дорогенькі, це ж такий неймовірний еліксир для імунітету. Тому закликаю всіх матусь - не опускайте рук, не зрікайтеся природи, якщо його немає - боріться! І найголовніше - не пийте навмисне таблеток, щоб не було молочка. Не вірте в міфи, шо груди матимуть розтяжки - це дурість. Навпаки - тіло стає ще більш жіночним і привабливим.

І ще, завтра нам 9 місяців і для мене годування грудьми - це не просто процес, це космічний зв'язок з дитиною. Про цей короткий період на початку я вже забула. Прекрасні емоції затерли з пам'яті ці проблеми. Планую годувати далі.

Я підтримую прекрасний флеш-моб і ще я хочу, щоб наше суспільство почало нормально реагували на годування в публічних місцях. Або хоча б не косилося. Це, зрештою, красиво!