Ситуація на адміністративному кордоні між Україною й окупованим Кримом залишається напруженою, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" політолог Володимир Фесенко. Як відомо, вранці 7 серпня російською стороною був повністю припинений пропуск людей та транспорту через контрольно-пропускні пункти кордону. Пізніше з'явилися повідомлення про те, що росіяни, ймовірно, проводять поблизу кордону військові навчання. До обіду рух через кордон відновили, однак наступного дня інцидент повторився: Росія закрила контрольно-пропускний пункт Каланчак.

Я б не надавав великого значення цим навчанням. Останні два роки військові навчання поблизу українських кордонів – не тільки в Криму – проводяться з регулярністю раз на три місяці. Іноді навіть частіше. Це частина політико-психологічного тиску Росії на Україну і трохи на Захід. Якщо у 2014 році ці прийоми ще діяли, то з часом всі до цього звикли.

Втім, у разі закриття кримського кордону складається враження, що нервують і самі росіяни. Про це свідчить не стільки проведення військових навчань, скільки посилення прикордонного режиму з боку Криму. Або була спроба прориву з боку того самого батальйону, який формує Ленур Іслямов, або з'явилася інформація про можливість такого прориву. Загалом, думаю, цей фактор зробив свій внесок у підвищення напруженості на кордоні з окупованим півостровом.

Із 2014 року Крим поступово перетворюється на російську військову базу. Це повинно хвилювати не тільки нас, але і Захід, адже ситуація на півострові пов'язана, зокрема, з системним протистоянням між Заходом та РФ.

Потрібно бути готовими до того, що Путін вирішить повторити 2014-й рік. Потрібно мати посилені військові підрозділи не тільки на кордоні з Донбасом, але й на кордоні зі Кримом. Як Радянський Союз свого часу тримав посилені військові підрозділи на кордонах із Заходом, так само Україна повинна мати їх на східних і південних кордонах. Крім того, потрібно тримати в тонусі Захід, щоб він посилено спостерігав за півостровом через супутники, оцінював ситуацію тощо.

Разом із тим, прямих ризиків з боку Криму сьогодні, на мій погляд, немає. Не для того Путін протягом двох років веде складну дипломатичну гру з Заходом, націлену на примирення і зняття санкцій, щоб зараз все зірвати. У цій грі якась масштабна війна недоречна. Набагато ймовірнішими є локальні загострення і спроби впливати на Україну через гібридні методи.