Журналісту телеканалу ZIK Олександру Івахнюку під час рейду у мікрорайоні Позняки погрожував вбивством продавець кавунів у відповідь на питання про наявність дозволу на вуличну торгівлю і сертифікату на товар. Про це журналіст пише у своєму блозі:

Минулої п'ятниці  на мене вчергове напали під час роботи. Причому, я не знімав десь на Донбасі, чи у іншій гарячій точці. Я просто прийшов разом з представниками відділу благоустрою і держпродслужби до точки з продажу кавунів  на вулиці Драгоманова 6 і спитав, чи є у них дозвіл на торгівлю? У відповідь отримав обіцянку бути вбитим, а перед тим мені засунуть мікрофон у задній прохід. Ось відео з місця події змонтоване коротке

Все це пообіцяв власник кавунів  - росіянин (говорив російською) з паспортом громадянина Азербайджану. Ось відео немонтоване.

З'ясувалося, що дозволу немає, СЕС теж не давала сертифікату на цей товар, що його можна продавати. Фахівець відділу благоустрою склав припис, фахівець держпродслужби склав акт, поліція склала адміністративний протокол і повідомила, що кавуни треба звідси забрати, благоустрій - відновити. Однак, що маємо через тиждень? Торгівля кавунами на цьому місці триває!!!  Що це означає для пересічної людини? Що усі ці органи: поліція, РДА, відділ благоустрою, держпродслужба - непотрібні, оскільки своєї функції вони виконати не в змозі. А журналіста можна називати як завгодно, плювати йому в обличчя - нічого за це не буде. Бо поліція має сотню пояснень, чому вона не може поставити на місце цю людину. У Польщі іноземець після таких вчинків уже б давно був депортований. Бо там поліція є, а у нас - немає. Продавець кавунів, що погрожує і нахабно торгує на газоні є. Поліції - немає.  Принаймні до того часу, поки є цей торговець на тому місці і в країні. Ось ще трохи відео

Тобто, на цьому простому тесті кавунами ми переконуємось у абсолютній безпорадності міської, районної влади, поліції та служби санепідемконтролю (вона вчергове реформується, тому толком самі не знають як їх тепер називати) За словами головного спеціаліста відділу благоустрою Дарницької РДА Володимира Новака, дозволи на сезонну торгівлю кавунами видає місто, зокрема КП «Міський магазин», але дозвіл на торгівлю на газоні та ще й на перехресті з встановленням двох наметів вони за жодних обставин видати не могли. На районні відділи благоустрою покладена функція контролю  у цій сфері. Однак ефективний контроль можливий тільки з залученням працівників поліції.  «Запитайте у дільничного, чому він, щодня ходячи повз цю точку, її не помічає?» - каже Володимир Новак.  Поліція у свою чергу пояснює, що виявивши незаконну точку торгівлі кавунами, поліцейські складають протокол і мають вивезти товар на зберігання на склад поліції. Однак, такого складу у них немає. Тому вони під розписку передають на зберігання товар власнику товару. Крім того, поліція стверджує, що покарати такого продавця чи власника дуже непросто за українськими законами та пропонує зміни до закону.

Отже, продавати він його не має права. Хто це контролює? Мав би контролювати дільничний. Але є нюанс, за повідомленням керівника одного з підрозділів управління Національної поліції Дарницького району Сергія Божка, нині на район, де тільки офіційно мешкає понад 150 тисяч людей - лише 20 дільничних інспекторів. А на дільниці, де розташована згадана точка продажу кавунів мешкає 40 тисяч людей. І це ще без заселеного «мордора» (так місцеві називають три страшні будинки кожен на 1900 квартир без паркінгів, шкіл і дитсадків).

Тобто, якщо дільничний навіть захоче чесно виконати свою роботу - добереться він до протоколу, припису і заяви стосовно цієї точки десь під кінець осені, коли проблема зникне сама по собі. Чи повідомила поліція про проблему міську владу, яка продовжує будувати житло у мікрорайоні? Поліція стверджує, що повідомила.

Обіцяє надати відповідні документи. Яка реакція міської влади на це? Судячи з рішень по виділенню землі для будівництва житла - ніякої реакції. Що на це поліція? Мовчки погодилась і далі працює? Хіба не повинен за таких обставин подати у відставку начальник поліції, розуміючи, що він не може виконати своїх повноважень? Хіба не повинні дільничні написати заяви про звільнення, з огляду на катастрофічну ситуацію з завантаженням і неможливість нормально працювати? Але ж вони не подали таких заяв!!! Отже, вони усім задоволені і мусять виконати роботу, тобто прибрати торгівлю з газону і перехрестя. Однак, торгівля на місці. Висновок - така поліція не потрібна. Потрібна інша, яка зможе за існуючих обставин виконати свою функцію. Потрібні просто професійні люди, які і закон знають і вміють ним користуватися, щоб поліцейського боялися злочинці і поважали законослухняні громадяни. А за нинішніх обставин поліцейський більше схожий на жертву. Він вічно стогне про те, як йому важко і може лише пояснювати чому він не робить того чи іншого заради дотримання порядку і законності.

Однак усе це  - лише вершина айсберга.

Як уже сказано, на мене, як журналіста при виконанні службових обов'язків напав власник кавунів, погрожував вбивством, зґвалтуванням, засовуванням у задній прохід мікрофона. Я написав заяву про злочин, передбачений статтею 171 кримінального кодексу, де йдеться про перешкоджання діяльності журналіста. Завдяки підтримці у соціальній мережі, дані про цей злочин внесли до ЄРДР. Це не перший випадок нападу на мене, зафіксований на відео. Попередній теж стався у Дарницькому районі на озері Качиному і теж була написана заява про злочин, однак вона була взагалі проігнорована. На відео нижче - відеофіксація нападу і відповідь на питання начальника поліції стосовно внесення даних до ЄРДР і розслідування.

Повертаючись  до історії з погрозами продавця кавунів скажу, що людину яка мені погрожувала було доставлено до суду, де розглядали справу про  дрібне хуліганство.

У цьому місці хочу подякувати моїм френдам у соціальній мережі за доручення до розповсюдження інформації. Думаю, саме завдяки розголосу, поліція не наважилася знову плюнути на закон і проігнорувати мою заяву. Саме завдяки цьому, можливо, мені вдалося уникнути смерті або каліцтва чи шкоди майну.Хоча поки ця людина на свободі, поки вона не депортована  - все може статися. Моральних гальм чи поваги до громадян країни перебування у його поведінці не спостерігається. Ще трохи відео. Хтось у цьому місці може посміхнутися, мовляв, параноїк. Просто, можливо, вам в обличчя ще не плювали у присутності представників влади і не обіцяли засунути в жопу мікрофон. Щиро бажаю, щоб ви ніколи цього не переживали. А я постійно переживаю, бо мені постійно доводиться питати щось у злочинців на державних посадах, або ж у тих, кого вони покривають. І всі мріють засунути мені в жопу мікрофон....     Я попросив прокоментувати поведінку цієї людини представників національних громад.  Поки що відгукнулась тільки чеченська громада.  Ситуацію коментує голова комісії з питань міжнаціональних відносин Громадської Ради при Мінкульті України  Салман Садаєв:

"Вибачте, але коментувати тут особливо немає чого. З точки зору закону все зрозуміло.   У мене до Вас питання: де Закон для влади, яка повинна надати представникам малого бізнесу підготовлені місця для організації тимчасових, сезонних торговельних точок. І щоб це було зручно для громадян, щоб нам не потрібно було їздити за три-дев'ять земель, щоб купити чверть кавуна. А чому б Вам як журналістові не порушити питання про організацію таких торгових точок і рейдів працівників СЕС для взяття проб для аналізів. А де Закон для Вас, пан журналіст, щоб своїми репортажами Ви не провокували розпалення міжнаціональної ворожнечі? Ви своїм посиланням на приналежність продавця до "кавказької національності" спровокували шовіністів, націоналістів і всяких інших "істів" також на кримінальні дії. Я, як голова комісії з питань міжнаціональних відносин Громадської Ради при Мінкульті України " і зам. Голови цієї Ради, часто виступаю з пропозицією заборонити в законодавчому порядку журналістам, при висвітленні правопорушень або кримінальних злочинів, називати національність правопорушника. Пропоную Вам як журналісту "почати з себе" і показати приклад іншим Вашим колегам».

У цьому місці зазначу, що, на мою думку, злочинець не має національності. Я поважаю усі нації і народності, що населяють Україну і радий, що нашу країну обирають громадяни інших країн як місце життя і бізнесу. Тому відмежовуюсь від будь-яких шовіністичних коментарів, де згадується національність. Йдеться про повагу до закону, незалежно від національності. І якщо місце призначене для газону - то воно має бути газоном як для громадянина України так і для гостя нашої країни. Точно так, як правила дорожнього руху стосуються усіх, а отже торгівля не повинна закривати огляд на перехресті.   І ще трохи реакції на коментарі до тексту. Їх можна розбити на кілька груп. Перша група може мати заголовок: «А де людям торгувати?»  На це питання є відповідь цивілізованого світу: на обладнаних ринках і у стаціонарних приміщеннях. Якщо там місця немає - отже знайдіть собі інше заняття, але не порушуйте моє право на огляд на перехресті і траву на газоні. На цьому відео  - досвід варшавського спального району, де овочами торгують у приміщенні і за жодних обставин на тротуарі чи на газоні

Ще одне відео, яке свідчить про те, що трапляється якщо вчасно не зупинити ракову пухлину стихійної торгівлі. Біля метро "Позняки" теж все починалося з невинних лоточків. Тепер тут страшний антисанітарний офіційний базар і ще страшніший - неофіційний.

Наступна серія коментарів: «Ви б краще зайнялися корупціонерами, які крадуть мільярдами». Відповідь теж є. Ось сюжет про корупціонера Геннадія Сінцова, який знищував район, поки його не зняли з посади

Але корупція починається знизу. І якщо я, як журналіст, не можу висвітлити проблему торгівлі кавунами на газоні - то як я зможу зробити матеріал про щось більше?  Як вийде вивести на світ божий це злодійство і припинити його   - обов'язково візьмусь за щось більше.  Ну і ще пару слів про те, що хтось"как может так і виживаєт". За 18 років роботи журналістом я переконався, що українські підприємці  у сфері торгівлі роблять ставку на найбідніших. Замість відкрити один якісний магазин і чесно працювати - відкривають мережу кіосків біля метро, платять хабарі, економлять на сплаті податків через стихійну торгівлю. Купуючи у стихійного торговця, ви крадете гроші у пенсіонера, військового, лікаря, міліціонера, вчителя. Купуючи кавун у такого продавця на газоні ви допомагаєте витоптати усі газони у районі, фінансуєте бізнес людини, яка не поважає вас і вашу країну. У коментарях звучать заяви про те, що дозволи - це шлях до корупції і треба, щоб люди які торгують не мали потреби отримувати ці дозволи. Добре. А навіщо тоді газон тут робили за кошти платників податків? А навіщо тоді у правилах дорожнього руху написали, що на перехрестях ніщо не повинно перешкоджати огляду? Зрештою, чому на моє запитання про наявність документів про якість товару мені погрожувати вбивством?

Можливо, тому, що на базарі, де ці кавуни перевірять на нітрати та інші отрути, продати їх буде неможливо? Сподіваюсь, до людей з мозком дійде, що продаж товарів за межами базарів у першу чергу здійснюють ті, хто боїться пройти санінспекцію.  Я знаю одну тітку, яка на Лук'янівці торгує молоком від своєї лейкозної корови. Вона торгує за межами базару, бо на ринок таке молоко не може потрапити навіть за хабар.  Тітка має рак. Пила молоко лейкозної корови, от і заробила. Нині мусить зібрати купу грошей на операцію. І їй до одного місця що і кому вона продає. Головне - гроші. Це для того, щоб було краще зрозуміло, чому люди торгують на тротуарі. Але проблема стихійної торгівлі у даному випадку  - лише тест на ефективність поліції. У них є маса виправдань, чому вони закривають очі на стихійну торгівлю. Але поки така торгівля існує - пересічні громадяни будуть думати, що з цього дохід отримують ті, хто мав би це прибрати, поклавши таких торговців пиками в асфальт і депортувавши тих, хто не розуміє простих слів: «Торгувати кавунами на газоні неможливо».