Про навчання на магістратурі  в Польщі в Академії мистецтв у Вроцлаві детально розповіла у себе в блозі Дар'я Вороніна. 

Отже, мабуть прийшов час поділитися дворічним досвідом перебування на навчанні у Польщі. Буду рада, якщо комусь знадобиться ця інформація, може хтось зацікавлений у вступі до польських академій мистецтв. Буду писати про все від і до, приготуйтеся читати багато і багато.

Чому Польща?

Отримавши бакалавра у КДІДПМіД ім.М.Бойчука, постало питання, що робити далі. І тут виявилось, що ціна за навчання у Вроцлаві така ж, як у нас в інституті. Поїхала у розвідку.

Розповім про систему навчання у Польщі. Існує стаціонарна, нестаціонарна та заочна форма навчання. Є також докторат та подипломова освіта.

Стаціонар безкоштовний, доступний для іноземців з картою поляка та для поляків з високим рівнем знань та скілів з профільних предметів. На стаціонарі як правило, більше годин, предметів, навантаження та вимог до студентів. Плюси також в тому, що організуються академією спільні виставки праць студентів десь у місті, поза академією. Є доступ до практично всіх майстерень. Відомо також, що стаціонар буває платним, але це космічні гроші й туди ніхто не йде. Близько 60 000 грн.

Бакалавр триває 3 роки. Магістратура 2. Докторат 2 або більше. Є академії, де навчання є так зване, jednolite. Це означає, що не можна вступити окремо на магістратуру безкоштовно. Є опція навчання тільки з першого року і до п'ятого. Але є такі, де можна піти окремо.

На нестаціонар потрапляють всі інші. Коштує він у Вроцлаві 5600 злотих в рік. Але можна також просити ректора про знижки на навчання. Відомі випадки навіть коли писали листи, аби вчитися безкоштовно без карти поляка з різних причин, і він дозволяв. Ми ж вчилися зі знижками всі два роки. На нестаціонарі менше навантаження. Це означає, наприклад, що на перегляд з рисунку мусиш принести 20 робіт за семестр плюс домашні роботи, на відміну від стаціонару, де потребують всього в два рази більше. На нестаціонарі можна взяти додаткову майстерню, наприклад, з шовкографії, але за її пункти/години треба доплатити плюс узгодити все з викладачем. Це якщо офіційно. Відомі випадки, коли студенти домовлялися з викладачами приходити на заняття разом із стаціонаром додатково і працювати без оплати. Але тут треба себе гарно зарекомендувати.

На нестаціонарі заняття щодня в ті ж години, що має стаціонар, можуть бути мішані заняття з рисунку/живопису разом із стаціонаром. Багато студентів працює, навчаючись на нестаціонарі, за відвідування ніхто нічого не скаже. Хоча і тут є дуже вимогливі викладачі, котрі просять відпрацювати н-ки.

Про заочну форму мені відомо лише те, що у них заняття по суботах і неділях протягом того самого періоду, на який вступаєш. Але теж буває інакше. Залежить від академії.

Знаю багато студентів, котрі за період навчання організували не одну виставку з власних робіт в межах академії та поза її межами.

Фото з Інстаграму дівчини

Тепер розкажу в загальному про завдання, взаємовідносини та загальну атмосферу на навчанні.

У всіх майстернях тепло, ремонти, обладнання відповідає найновішим та найкращим стандартам, все доступно, усе беріть та користайтеся скільки влізе. Як я, наприклад, робила свій диплом останні два місяці в комп'ютерному класі з iMac-ами, мала доступ до працовні (майстерні) щодня з 8:00 до 21:30. Є також фотостудія з усіма суфітами, фонами і т.д. Дають ключ - працюй скільки треба.

Щодо інших спеціальностей, таких наприклад, як скло чи промисловий дизайн, то якщо студент має проект та хоче зреалізувати його у просторі, має кошти на матеріал або має спонсора, то купує матеріал, приходить до спеціаліста у академії у відповідну працовню і він для нього робить проект (столи, стільці та інше).

На кожному з 6-ти поверхів одного з корпусів академії є навіть душі, зокрема для тих, хто працює з глиною, металом чи іншими матеріалами.

Протягом двох років навчання жодного разу не спіткала якогось негативного ставлення до когось, якихось конфліктів чи непорозуміння між викладачем та студентом. Викладацький склад можна назвати справжньою творчою інтелегенцією, якою вона має бути. Ректор є художником, що є очевидним для поляків, для нас, на жаль, ні. Покохала Пані з деканату всім серцем, яка завжди була доступна, мила і привітна до всіх найдурніших питань незалежно від їх кількості та контексту, яка завжди відписувала на всі листи з швидкістю світла. Так мають працювати люди! З усмішкою та любов'ю до праці.

На заняттях з графіки варштатової (графічні техніки) доступні абсолютно всі техніки - від сухої голки до літографії. Задармо всі фарби для друку, до розпорядження близько 5 станків в одній працовні.

В працовні інтролігаторства є кілька десятків шрифтів для тиснення та друку, кілька видів гільйотин для порізки паперу, доступні задармо полотна для обкладинок. Приходь, роби скільки хочеш книжок чи блокнотів.

На заняттях рисунку/живопису всі працюють на форматі мінімум 70х100 см - 100х140 см. Доступні мольберти, планшети, є полиці до самої стелі з драбиною, аби залишати праці на місці на власну відповідальність. Система така, що один рисунок/один живопис/одна постановка на одне заняття. Матеріал і техніка довільна, що дуже круто, ніхто не спитає, чому там такий колір, а там два ракурси накладені на одну площину. Відразу видно стиль автора та підхід.

Даша працює над дипломною роботою. Фото з Інстаграму Дар'ї Вороніної

З проектування на семестр мали близько 8 завдань, можна було робити на вибір 6, можна всі. Завжди мали конкурси, за які переможці мали грошові нагороди, бо то були замовлення з міста.

Від початку навчання мали вибір між двома викладачами з одного предмету. Могли обрати того чи іншого. Наприклад, з проектування один більше працював з книжкою, ілюстрацією та плакатом, а інший з версткою, фірмовими стилями чи логотипами. Могли також змінити викладача, якщо кількість місць у групі дозволяла то зробити.

Я покохала тут історію графіки, історію проектування графічного. Таких розумних та напханих інформацією людей ще в житті не зустрічала. Слухала всі лекції від і до з великим зацікавленням. Ще більше була вражена тим, коли писала письмову роботу до диплому і ходила на консультації до викладачки історії. Вона за день приймала у себе по 15 дипломників і знала імена та прізвища всіх згаданих мною дизайнерів/художників у моїй праці. Те саме я чула від одногрупників, що не може не тішити.

Перегляди завжди відкриті. В залі збираються студенти всіх років/груп і протягом дня по черзі всі презентують свої роботи, а комісія оцінює.

Захисти дипломів тривають протягом двох місяців. Кожен студент має право вибрати місце, час і дату свого захисту. То може бути як працовня академії, так і галерея, кафе або будь-яке інше місце в місті. Особисто я захищалася у кафе. На день максимум виділяються 5 захистів. Захист тривати може більше години навіть, якщо така потреба існує. Завжди є почастунок для комісії - вода/сік/вино, канапки/солодке. Захист диплому може виглядати як власна виставка.

Щоосені відбувається в міській галереї виставка кращих дипломів з попереднього навчального року, за три кращі дипломи студенти отримують грошові нагороди, видаються каталоги з дипломними роботами.

Щодо відносин з викладачами - то окрема історія. Нас українців всі дуже любили і поважали, завжди перепитували, чи все зрозуміло, чи може щось повторити, завжди цікавилися, як нам живеться та навчається, чи подобається, чи хочемо залишитись, завжди запрошували на чай. Були випадки, коли ми їздили до викладачів у село, додому на вечерю неодноразово.

Шкода, зараз не можу прикріпити жодних фото, бо не маю при собі жорсткого диску з усією документацією, але як дістану - то додам обов'язково.

Отож, я невимовно щаслива, що мала нагоду вчитися у таких людей, у такому місці, мала змогу почерпнути знань та досвіду з тих місць.

І хоча КДІДПМіД ім. М.Бойчука я теж завдячую немало, але навчатися в Польщі я раджу, бо різниця між отриманою освітою в Україні і Польщі для мене вимірюється у багато разів.

Якби що де згадала - допишу у коментарях. Інформація як на мене, корисна. Я була б дуже щаслива, якби вона мала якийсь мізерний вплив на покращення освіти у нас.

І як результат - дипломна робота Даші: