21-е засідання Національної ради реформ, що відбулося 29 серпня, стало лише четвертим у 2016 році. Як завжди, я намагаюся писати безсторонні репортажі, подаючи власні зауваження у [квадратних дужках].

Цього разу засідання НРР було обрано місцем для оголошення про важливу кадрову зміну в АП. Ключовою темою була дерегуляція, а також було розглянуто питання реформи фінансування культури.

У вступному слові президент Петро Порошенко зазначив, що залучення інвестицій є комплексною проблемою, яка включає в себе судову реформу, податкову, митну, боротьбу з корупцією, приватизацію, створення фондового ринку тощо. Він зупинився на окремих успіхах дерегуляції: спрощена процедура відкриття бізнесу, зі 143 до 84 скорочена кількість видів дозволів, втричі скоротилася кількість податкових перевірок. Послаблення валютного регулювання дозволило іноземним інвесторам виводити дивіденди. Президент наголосив на необхідності спрощення процедур підключення до електромереж та експортних процедур, а також прискорення приватизації.

Президент оголосив про кадрові зміни у своїй команді: призначення Бориса Ложкіна до Національної інвестиційної ради, з одночасним виконанням функцій радника президента, а Ігоря Райніна – на посаду керівника АП. Порошенко зазначив, що Райнін є одним із найкращих голів ОДА.

Далі, як завжди, зі стислим вступним словом виступили керівники уряду та парламенту.

Володимир Гройсман підкреслив, що необхідно говорити не так про дерегуляцію, як про розумну регуляцію, і що не треба думати про інвестора як обов'язково іноземного, адже не можна недооцінювати внутрішній ресурс. Він зазначив, що стандартне підключення до електромереж – лише до 150 кВт, а все, що вище, вважається нестандартним і використовується чиновниками для тиску на бізнес. Тож зараз розробляється стандартна схема підключення до 5 МВт. Прем'єр-міністр згадав про урядовий офіс залучення і супроводження інвестицій (керівниця Оксана Маркарова), про необхідність прискорення приватизації. Основне завдання уряду – підвищення рівня життя до можливостей, які сьогодні має українська економіка.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підкреслив, що дерегуляція є боротьбою з корупцією, а супротивники приватизації під гаслами захисту державного майна ховають власний політично-фінансовий інтерес. Він запевнив, що поступ у цьому питанні буде вже найближчим часом.

Із першого питання, щодо Національної інвестиційної ради, доповідав Борис Ложкін. Він підкреслив, що ротація в команді є позитивною ознакою, і дав стислу характеристику інвестиційного процесу в країні. Серед інших подібних країн (для порівняння були взяті Польща, Румунія, Грузія, Аргентина, Малайзія, Чилі, Туреччина, Таїланд, Колумбія) за обсягом прямих іноземних інвестицій (ПІІ) Україна посідає останнє місце. Ще треба врахувати, що 23% ПІІ надійшло з Кіпру, що є поверненням українських грошей, виведених через схеми трансфертного ціноутворення.

Ложкін зазначив, що за умов зростання українського ВВП у 2017-2036 роках на 6,5-9% він складе у 2036 році 292 млрд доларів, що дорівнює Колумбії (для порівняння, ВВП Польщі у 2015 році – 475 млрд). Але для забезпечення таких темпів зростання необхідно залучити 120-200 млрд доларів інвестицій протягом цього періоду. Залучення інвестицій запускає мультиплікатор збільшення споживчих витрат та заощаджень населення.

Найбільш інвестиційно привабливими галузями було названо енергетику, газовидобування, газотранспорт, агропромисловий комплекс, Укрзалізницю, автошляхи, а також військово-промисловий комплекс, аерокосмічну галузь, ІТ та загалом хай-тек, хімічно-фармацевтичну промисловість та туризм.

Сайт номер один за запитом "Investment in Ukraine" не оновлювався з 2009 року, зазначив Ложкін, і там висить новина про приватизацію ОПЗ – загалом все це добре ілюструє стан справ. До речі, якщо вже говорити про англомовні сайти, то їх мають 11 з 17 міністерств, 30 з 51 інших центральних органів влади, лише 6 із 24 обласних держадміністрацій.

Аналізуючи діяльність по залученню інвестицій за останні два роки, Ложкін згадав Export Promotion Office Міністерства економіки (керівниця Мар'яна Каганяк), який уже провів низку успішних заходів, але цього вкрай замало.

Ложкін завершив стислий виступ, запевнивши присутніх, що він відчуває не втому, а наснагу від нових завдань, і запевнив про готовність декількох всесвітньо відомих підприємців (наприклад, Джорджа Сороса) увійти до Національної інвестиційної ради. 

Коментуючи виступ Ложкіна, президент Порошенко наголосив на необхідності запобігання рейдерству та перезавантаження судової системи.

Із питання дерегуляції першим виступив перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Він підкреслив зростання України у рейтингу Doing Business на 29 позицій за два роки (зі 112 до 83).

Основним доповідачем був заступник міністра економіки Максим Нефьодов. Він продемонстрував присутнім величезний стос паперу зі списками підприємств, що підлягають плановим перевіркам. 80 тисяч планових перевірок, не рахуючи Державну фіскальну службу, – оце і є, за словами Нефьодова, показник легкості ведення бізнесу. Лише 5% перевірок завершуються приписами, а у 90% випадків перевірки нічого не знаходять (або, скоріше за все, з тими, хто перевіряє, домовляються). І навіть з тих 5% лише п'ята частина призводить до надходження штрафів до бюджету, решта скасовується судами.

Ключовими запитами бізнесу до влади, зазначив Нефьодов, є податкове адміністрування, валютна лібералізація та дерегуляція. І хоча Doing Business покращився, у рейтингу економічної свободи Україна стабільно займає 162 місце, і так само майже немає змін у рейтингу глобальної конкурентоспроможності (79).

Успіхи дерегуляції у 2014-2016 роках включають скорочення на 40% кількості дозволів, скасування понад 15 тисяч старих радянських ГОСТів, скорочення на 16% кількості планових перевірок, створення публічної бази комплексних перевірок, скасування більше 90% обов'язкової сертифікації, запровадження 16 послуг для бізнесу в електронному форматі, зменшення загальної кількості адмінпослуг з 116 тисяч до приблизно 1 тисячі, ліквідацію корупційної схеми Укрекоресурси, скорочення на 46% кількості ліцензій.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано 39 законопроектів, з них 8 прийнято у першому читанні. Це означає необхідність 70 результативних голосувань. Нефьодов запропонував щотижня розглядати мінімум 5 дерегуляційних законопроектів. Найбільш пріоритетними з них є №4496 (спрощення експорту послуг), №3132 (підвищення ефективності процедур банкрутства), №2422а (приведення у відповідність законодавства у сфері нагляду), №3135 (мораторій на перевірки бізнесу), №2418а (реформа державного контролю), №2531а (електронна база перевірок), №3724 (гармонізація законодавства з ЄС). Зниження кількості та тривалості перевірок разом зі стандартизацією процедури, створенням публічної бази (аби антикорупційні органи могли перевіряти любителів походити по підприємствах) та запровадженням презумпції невинуватості бізнесу зекономить підприємствам півмільярда гривень на рік, і це без урахування штрафів та хабарів.

Що стосується експортних процедур, то майже ніде у світі немає вимог винятково паперових контрактів, акту виконаних робіт, перекладу документів, наявності печатки. Щодо процедури банкрутства, Україна посідає 83 місце у світі, із середньою тривалістю 3 роки, витратами 42% від вартості активів, а кредитори можуть розраховувати лише на 8 копійок з кожної гривні. Гармонізація законодавства з європейським дозволить на продукції ставити знак СЄ, що спростить процедури.

На завершення Нефьодов поінформував про роботу Офісу ефективного регулювання (BRDO, Better Regulation Delivery Office, керівник Олексій Гончарук), який розробив вже 25 законопроектів та у розробці 150 брав участь. Аналіз регуляторного поля, проведений співробітниками BRDO, виявив лише у 5 сферах 8600 регуляторних актів, з яких 16% незаконні, 22% застарілі і так далі. Як приклад було наведено досі чинний наказ Наркомпраці від 1923 року щодо видачі мила додому окремим категоріям працівників. 

Нефьодов також наголосив на тому, що мало скасувати старі неефективні регуляції, потрібно ще поставити запобіжник проти появи нових. Серед практичних кроків він згадав необхідність принципу "мовчазної згоди" при проходженні документів в Кабінеті міністрів, об'єднання дозвільної системи із системою адмінпослуг, а також довгоочікуване створення демілітаризованої аналітичної Служби фінансових розслідувань з одночасною ліквідацією трьох дублюючих органів: податкової міліції, Управління по боротьбі з економічною злочинністю МВС та департаменту економічної безпеки СБУ.

Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна у співдоповіді наголосила на виконанні плану дерегуляції і паралельному проведенні аналізу моделі регулювання різних ринків у порівнянні з ЄС. Скасування регуляторних актів не дає такого ефекту, як зміна моделі регулювання, підкреслила вона.

Заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка поінформувала про практичну роботу офісу бізнес-омбудсмена, куди звертаються підприємства за конкретною допомогою.

Член Національної ради реформ, співзасновник проекту Easy Business Ден Пасько виступив із різкою критикою підходів до дерегуляції. Це найскладніша реформа, підкреслив він, адже держава забирає повноваження у себе. Запропоновані рішення покращать ситуацію для окремих підприємств, але не принесуть кардинальних змін, наголосив він. Минулого року Міністерство економіки представило план "регуляторної гільйотини", що передбачав повний перегляд всіх (за різними оцінками, до 50 тисяч) регуляторних актів протягом трьох років, але тоді президент різко розкритикував проект саме за його тривалість, заявивши, що гільйотина, яка падає три роки, не може так називатися. Натомість цього року, заявив Пасько, уряд не представив жодного плану робіт з дерегуляції – ні чіткої стратегії, ні операційного плану, ні переліку ресурсів. Детальніше про це можна прочитати у дописах на Фейсбуці та УП. Особливо було підкреслено необхідність запровадження певних організаційних механізмів дерегуляції: окремий урядовий комітет, спрощені процедури проходження в уряді та парламенті.

У відповідь президент та прем'єр-міністр доручили узгодити консолідоване бачення [трохи дивно, як можна узгодити різні концепції] та підкреслили наявність політичної волі до дерегуляції. [Подивимося на подальший перебіг подій.]

Народна депутатка Оксана Продан запропонувала автоматичне скасування низки регуляторних актів, якщо протягом року відповідні державні органи не створять на заміну нові ефективні регуляції. Чиновники, яким доручено займатися дерегуляцією, можуть робити це вічно, підкреслила вона.

Народний депутат Олександр Данченко вказав, що сферою ІТ займаються 18 органів влади: відповідальність розпорошена, нема з ким розмовляти. Це призведе до низки проблем, у тому числі з кібербезпекою.

Народний депутат Ганна Гопко, повертаючись до теми інвестиційної стратегії, підкреслила необхідність визначення чітких пріоритетів: регіони, галузі, конкретні плани тощо. Коментуючи, президент згадав візит до Південно-Східної Азії: у нас немає угод про вільну торгівлю з Індонезією, Малайзією, Філіппінами, а Росія та Індія, наприклад, такі угоди мають.

Останнім пунктом порядку денного було обговорення зміни системи фінансування культури – створення Українського культурного фонду. Доповідав міністр культури Євген Нищук. Ідея проста: зараз державні кошти розподіляє міністерство, причому це жалюгідні копійки, а отримувати їх можуть лише державні культурні заклади (які часто не мають, чим похвалитися, порівняно з недержавними проектами). Зрозуміло, що потрібні гроші з інших джерел – меценати, гранти тощо. Зрозуміло, що для цього потрібні прозорість, довіра і сучасні методи керування. Вирішити це завдання може Український культурний фонд, що акумулюватиме гроші з різних джерел та на професійній основі, прозоро, під жорстким контролем громадськості розподілятиме їх між культурними проектами, не обов'язково державними. До ради Фонду будуть включені на конкурсній основі представники закладів культури та профільних громадських організацій. Експертизу і відбір здійснюватимуть незалежні експертні ради. У розробці проекту брали участь такі авторитетні люди, як Євген Нищук, Дмитро Шимків, Ростислав Павленко, Павло Гудімов, Олеся Островська, Ірина Подоляк, Наталія Заболотна, Сергій Проскурня, Юрій Макаров, Олександр Ройтбурд.

Народний депутат Микола Княжицький зауважив, що паралельно створюються Фонд книги, Фонд кіно тощо, тож все це необхідно узгодити. Він також запропонував присвятити засідання РНБО питанню гуманітарної безпеки. Всі фонди треба звести докупи, відповів віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко, але треба подумати про додаткові джерела фінансування: акцизи, лотереї тощо. Президент підсумував обговорення, погодившись із необхідністю включити всі сфери культури в одну комплексну програму.