Друга половина нотаток із засадання Національної ради реформ, присвяченого енергоефективності (ЕЕ)

В окремому виступі міністр фінансів Олексій Данилюк висвітлив роль бюджетної політики у скороченні споживання енергоносіїв. Витрати бюджету на субсидії стрімко зростають: їх отримують вже більше 6 млн домогосподарств із загальної кількості близько 15 млн; субсидії складуть цього року 5,2% витрат бюджету, наступного року ризикуючи перевищити 10% витрат бюджету (що дорівнює 3,8% ВВП). Загалом 43% витрат на житлово-комунальні послуги покривається субсидіями. Безумовний позитив – зниження соціальної напруги та запобігання падінню життєвого рівня, але цей підхід не стимулює енергоефективність: ми споживаємо втричі більше, ніж європейці.

Міністр запропонував простір рішень щодо монетизації субсидій із метою стимулювання ЕЕ. На одному кінці спектру повна монетизація (виплата субсидій на рахунок споживача), що теоретично стимулюватиме ЕЕ, а практично призведе до неплатежів. На іншому кінці спектру монетизація залишків або всієї суми субсидії з переведенням на спецрахунок (тобто з обмеженим використанням, лише на оплату послуг ЖКГ або на заходи ЕЕ). В цьому випадку цільове використання коштів на ЕЕ гарантується, але не стимулюється самостійність громадян, виникає проблема адміністрування. Між цими двома крайніми варіантами є й інші, проміжні, наприклад, монетизація залишків із вільним користуванням, що поєднує переваги, але є досить складною для споживача. [Від себе додам: будь-яке прощання з радянським соціалістичним минулим вимагатиме підвищення свідомості та обізнаності громадян, від цього не втекти.] Міністр навів приклад Литви, де громадяни з низьким доходом мають право на компенсацію вартості заходів ЕЕ в багатоквартирних будинках. Паралельно заходам ЕЕ зменшуються субсидії, бо зменшується споживання, тож витрати муніципалітетів не зростають, ну а витрати самих домогосподарств також не зростають.

Насамкінець Олександр Данилюк підкреслив, що ЕЕ – не єдина причина монетизації. Необхідно побудувати конкурентний ринок, а для цього без монетизації не обійтися.

Віктор Пинзеник зауважив, що, на його думку, монетизувати треба не всю субсидію, а зекономлену суму, аби стимулювати економію.
Далі дискусія повернулася до "китайського проекту" "Нафтогазу" (див. першу частину нотаток). Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв наполягав, що це є хорошим рішенням, бо на ринку таку суму швидко не зібрати, та й українські виробники котлів не зможуть швидко виробити такі обсяги. Олександр Данилюк висловив упевненість, що на ринку можна знайти цікавіші умови, в тому числі щодо постачання котлів. Відомий експерт з ЕЕ Святослав Павлюк зауважив: прибутки державних енергетичних компаній, частину ренти і частину дотаційних сертифікатів енергоринку треба вилучати як джерело фінансування програм ЕЕ, лише таким чином можна забезпечити сталість фінансування.

Наступним пунктом порядку денного була ЕЕ в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК), яку у своєму виступі висвітлив міністр Ігор Насалик. Рекомендую подивитися перші слайди його презентації, з якої можна отримати досить ясну картину галузі: що звідки береться, ким і для чого використовується.

Міністр зупинився на нових енергетичних проектах: завершення будівництва третього агрегату Дністровської ГАЕС (2016), що дозволить щорічно економити 700 тис. тон вугілля або 446 млн куб.м газу, та будівництво четвертого агрегату (2017-2020); завершення реконструкції енергоблоків на шести ТЕС (економія 330 тис. тон вугілля або 227 млн куб. м газу); встановлення на підстанціях пристроїв компенсації реактивної потужності (економія в еквіваленті 550 тис. тон вугілля або 350 млн куб. м газу).

Ігор Насалик проголосив амбітну мету повної відмови від імпортованого газу до 2020. Стратегія реалізації цієї ідеї отримала назву EnergyLoop (енергетична петля), бо передбачає два паралельних процеси – збільшення власного виробництва та скорочення споживання. Подвоєння виробництва біопалива та збільшення на чверть видобутку "Укргазвидобування", з одного боку, та реалізація проектів ЕЕ, з іншого боку, дозволять звести енергетичний баланс. Інвестиції в проекти ЕЕ мають рентабельність в середньому 30%, підкреслив міністр.

Відповідаючи на репліки, що звучали у попередніх виступах, Ігор Насалик підтвердив, що ведеться активна робота над законопроектом про ринок електроенергії, а щодо ЕЕ у бюджетній сфері (відповідаючи на питання міністерки освіти та науки Лілії Гриневич) зазначив: один впроваджений пілотний проект показав зниження споживання наполовину.

Народний депутат Олексій Рябчин зауважив, що у проектах ЕЕ зазвичай виявляється брак лідерства та брак координації, а також неспроможність органів влади. Він запропонував президентові взяти на себе лідерство і додати до п'яти раніше оголошених пунктів «де-» (дерегуляція, децентралізація, детінізація, демонополізація, деолігархізація) ще два – декарбонізацію енергетики та декаплінґ – розведення трендів економічного зростання та зростання енергоспоживання. Олексій звернув увагу на успіхи таких країн, як Німеччина, Іспанія, Чилі, у реалізації проектів альтернативної енергетики, яка вже фактично є основною складовою енергетичного балансу країн, часто знижуючи ціну енергії фактично до нуля. Україна же тим часом навіть не здатна замінити старі лампи розжарювання.

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк зупинився на неможливості скласти баланс споживання газу через застарілу систему збору показів лічильників: немає синхронізації, різна періодичність. Інвестиції в автоматичне зчитування показів мають окупність чотири роки за рахунок економії на зарплаті контролерів, економії виробничо-технічних витрат газу (бо відомо, де втрачається), а також можливості планування розвитку мереж на основі інформації про навантаження.

На завершення засідання Національної ради реформ Дмитро Шимків повідомив про плани ротації представників громадянського суспільства, обраних у серпні 2014 (нагадаю, їх четверо), тож ви можете скоро мене замінити і писати ці нотатки замість мене. Слідкуйте за оголошеннями.