Створюючи ОСББ, мешканці не просто беруть на себе відповідальність за спільний дім, але отримують можливість вчасно та якісно його поліпшувати. Про це у блозі на сайті "Новое время" пише юрист Андрій Халупний.

З моменту проголошення незалежності України усі інститути держави почали свій шлях становлення з чистого аркуша. Це стосувалося й сфери житлово-комунального господарства.

Тоді ж, ще у далекому 1992 році, у публічному дискурсі вперше з'явився термін ОСББ. Саме тоді було прийнято закон «Про приватизацію державного житлового фонду», де зазначалося, що «для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними власники квартир (будинків) можуть створювати товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир і будинків».

На практиці ОСББ - це ефективний механізм, за допомогою якого простіше управляти власним будинком. Його користь полягає у тому, що в управлінні безпосередню участь берете ви, а не хтось інший.

Створюючи ОСББ, мешканці не просто беруть на себе відповідальність за спільний дім, але отримують можливість вчасно та якісно його поліпшувати. Вони впливають на розмір квартирної плати, спільно планують витрати та у будь-який момент можуть їх проконтролювати.

Читайте також: «Нечего сказать». О росте тарифов и реформе ЖКХ

Разом з тим, ще майже 10 років єдиним можливим виходом для українців було покірно платити ЖЕКам те, що ті намалюють у платіжці.

Однак, у 2001 році був прийнятий повноцінний закон про ОСББ. Саме він знаменує початок нового етапу в управлінні багатоквартирними будинками - громадяни України отримали можливість брати на себе більше відповідальності за свою оселю.

Варто відзначити, що економічні негаразди разом з провальною інформаційною кампанією щодо переваг ОСББ стали перешкодою на шляху цієї європейської практики. За 15 років кількість ОСББ в Україні зростала надзвичайно повільно.

Проте з середини 2015-го року про ОСББ заговорили всі. Про це писали статті, розробляли інфографіки, проводили зустрічі та читали семінари. Ажіотаж був викликаний ухваленням Верховною Радою закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.

Читайте також: Магістратура у Польщі: "Я невимовно щаслива, що мала нагоду вчитися у таких людей"

Прийнятий закон поставив перед усіма власниками житлового та нежитлового фонду в Україні вибір:

1) Взяти ініціативу управління будинком в свої руки шляхом створення ОСББ;

2) Залишити все як є і делегувати повноваження управління своїми ресурсами місцевій райдержадміністрації.

Зробити вибір можна було протягом року (до 1 липня 2016). Тим, хто відмовився створювати ОСББ, міська влада призначить приватного управителя, але за мешканцями будинку залишили можливість створити ОСББ й пізніше.

Після цього за неповні 9 місяців 2016 року по всій Україні кількість ОСББ була збільшена на 4 тисячі, а в Києві ОСББ стало в сім разів більше, аніж минулого року.

В чому ж переваги ОСББ? Чому все більше багатоквартирних будинків обирають цей тип управління своєю оселею? Давайте проаналізуємо досвід Польщі, яка рівно 25 років тому знаходилась в схожій з Україною ситуації і пережила реформу житлово-комунального господарства.

Досвід Польщі

В Польщі реформа ЖКГ почалась у 90-х роках з ухвалення закону «Про власність на житло», який ввів поняття кондомініуму (українського аналогу ОСББ).

Мешканці кондомініумів повинні були самостійно господарювати у своєму будинку, в тому числі дбати про зменшення витрат на споживання комунальних послуг і утримання свого спільного майна. 

І за 25 років полякам вдалося досягти значного рівня самоорганізації населення та в рази покращити стан житлового фонду. Ба більше, успішні кондомініуми навіть почали будувати за накопичені кошти нове житло. Управління оселями перейшло на ринкові засади.

Як це все відбулось? Основним елементом польської реформи  було те, що весь муніципальний житловий фонд був переданий на приватизацію з пільговими умовами. Квартиру можна було придбати за 1/3 частину її ринкової вартості.

Та головним двигуном реформи стала готовність кожного власника нерухомості в житловому будинку відповідати не лише за своє майно - квартиру, але і за майно спільного користування - фактично, весь будинок.

Співвласники кондомініуму зараз самі обирають собі постачальника послуг, визначають ціну тарифу на утримання будинку, формують резервні фонди на поточний/капітальний ремонт, а також приймають рішення шляхом голосування на загальних зборах.

Варто зазначити, що уряд Польщі не зупинився на тому, що надав управителям такі широкі права. Була запроваджена програма кредитування ремонтних робіт житлового фонду, де кондомініуми можуть отримати кошти під довгостроковий кредит з малими відсотками.

Вищезазначені нововведення призвели до того, що мільйони поляків створили кондомініуми й почали проактивно керувати своїм майном.

Яке майбутнє ОСББ в Україні?

Повертаючись до результатів просування ОСББ у 2016 році, ми можемо помітити значний прорив. Ми ідемо по шляху Польщі - європейської країни, яка змогла досягти великих результатів.

Наразі в Україні діє не лише оновлене законодавство, а й державні та муніципальні програми підтримки ОСББ, які полягають у кредитуванні ОСББ та впровадженні енергоефективних технологій на грантовій основі.

Вся справа в тому, що поляки раніше взяли на себе відповідальність по утриманню житлового фонду, а Польща лише створила сприятливий клімат для старту реформи та її розвитку.

Україна в цьому плані перебуває в процесі, який буде лише набирати оберти. Темп розвитку залежить тільки від нас самих. За часів Революції гідності був такий вислів - «Україна починається з тебе». Найкращий час для змін - це зараз.