Країну сколихнула хвиля рейдерських захоплень. У низці об'єктів зловмисних посягань опинилися не лише представники середнього бізнесу, а й вельми потужні компанії. Про це пише у блозі на сайті "Форбс-Україна" юрист Костянтин Сьомочкін.

З моменту проведення реформи у сфері децентралізації та спрощення державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно минув уже майже рік. Серед основних її досягнень можна відзначити подолання монополії державних реєстраторів на проведення реєстраційних дій та спрощення самого порядку їхнього вчинення.

З другого боку, за цей час країну сколихнула хвиля рейдерських захоплень. У низці об'єктів зловмисних посягань опинилися не лише представники середнього бізнесу, а й вельми потужні компанії. Серед основних причин активізації рейдерів експерти виділяють легкість підроблення документів (відсутність необхідності нотаріального засвідчення договорів купівлі-продажу корпоративних прав, відсутність другого примірника статуту тощо) і так званий «принцип екстериторіальності», який дозволяє проводити реєстраційні дії без прив'язки до фактичного місця реєстрації бізнесу, що значно розширило коло уповноважених суб'єктів державної реєстрації.

Читайте також: Рейдерству - бій! "В Україні буде створено антирейдерський рух", - нардеп Івченко

Заради справедливості варто зазначити, що Міністерство юстиції (надалі - Мін'юст) притримується позиції, що насправді кількість рейдерських захоплень порівняно з минулими періодами, навпаки, зменшилася. А ажіотаж навколо цієї теми викликаний тим, що наразі створено можливості заявляти про наявні проблеми. Разом із тим і в Мін'юсті визнають: проблема рейдерства є нагальною і потребує вжиття невідкладних дій.

Тому найважливішим наразі є питання, що вже зроблено або ж планується зробити для розв'язання цієї проблеми іяк бізнесу можна захистити свою власність у цих умовах.

Отже, щодо перспектив розв'язання питання рейдерства. Основним рушієм тут є Мін'юст, оскільки саме до його компетенції віднесено питання здійснення державної реєстрації як юридичних та фізичних осіб, так і речових прав на нерухоме майно. На момент написання статті вже було вжито низку заходів, покликаних на протидію рейдерським захопленням, а саме: Кабінетом міністрів України було внесено зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова від 08 вересня 2016 року №594), відповідно до яких державних реєстраторів зобов'язано при здійсненні реєстраційних дій щодо нерухомого майна на основі судових рішень перевіряти єдиний державний реєстр на їхню наявність.

Крім того, 12 вересня було підписано меморандум про співпрацю між Мін'юстом і Національною поліцією, який, зокрема, покликаний удосконалити порядок обміну інформацією про вчинення рейдерських дій, також до співпраці в рамках цього меморандуму планують залучити Національне антикорупційне бюро України. Загалом ці дії можна оцінити як позитивні, особливо що стосується зобов'язання перевіряти наявність судових рішень у єдиному реєстрі, адже це справді більшою мірою усуне проблему використання підроблених судових рішень для вчинення рейдерських дій.

Разом із тим основні сподівання покладають на так званий «антирейдерський» законопроект №5067, який став симбіозом зусиль групи народних депутатів та Мін'юсту. Документом передбачається впровадження як певних новацій у сфері державної реєстрації, так і повернення до попередніх підходів, зокрема нотаріального засвідчення підписів на цілій низці корпоративних документів.

Якщо потреба впровадження окреслених змін, особливо кримінальної відповідальності, не викликає заперечень, а питання стосуються лише належної технічної реалізації задуманого, то повернення до нотаріального засвідчення підписів на низці корпоративних документів, зокрема тих, що стосуються операцій з часткою у статутному капіталі компанії, видається не таким однозначним.

По-перше, це безумовний крок назад на шляху спрощення процедур ведення бізнесу в Україні, нотаріальне засвідчення підписів не лише ускладнює процес реалізації угод, а й збільшує транзакційні витрати.

Читайте також: Нардеп Івченко: Головні земельні рейдери діють через Міністерство юстиції

По-друге, необхідно зазначити, що вимогу нотаріального засвідчення підписів (зокрема на статутах і договорах купівлі-продажу часток) було скасовано ще задовго до набрання чинності останніми змінами в цій сфері, які фактично і спричинили широкий розголос щодо проблеми рейдерства, єдиним нововведенням стало переведення установчих документів в електронний формат і, як наслідок, скасування вимоги подавати для проведення реєстраційних дій статут попередньої редакції.

З огляду на вищезазначене, а також на те, що рейдерські схеми працювали в Україні з самого початку здобуття незалежності й нотаріальне засвідчення підписів на документах аж ніяк не було для цього перепоною, такі зміни можуть принести більше негативних наслідків, ніж користі від ускладнення реалізації рейдерських схем.

Також законопроектом №5067 планується частково звузити принцип екстериторіальності, обмеживши проведення реєстраційних дій межами області.

Підсумовуючи як уже зроблені кроки, так і ті, які планується зробити, хочеться зазначити, що в розв'язання проблеми з рейдерством не має бути характеру боротьби з окремими схемами, тому що на заміну одним завжди прийдуть інші. Натомість рейдерство як явище можна подолати, лише забезпечивши ефективність розслідувань цієї категорії справ і невідворотність покарання за такі злочини. Без ефективної взаємодії та високого індивідуального рівня окремих виконавців відповідних компетентних органів та належного рівня судової системи досягнення бажаних результатів видається неможливим.

Серед новацій необхідно виділити введення кримінальної відповідальності за злочини у сфері державної реєстрації бізнесу та прав на нерухоме майно, яка, зокрема, передбачає до восьми років позбавлення волі з можливістю застосування конфіскації майна, технічне вдосконалення реєстру нерухомого майна та унеможливлення існування двох окремих розділів на один і той самий об'єкт, а також удосконалення спеціального програмного забезпечення для здійснення реєстраційних дій (наразі ключі доступу до відповідних державних реєстрів копіюються та зберігаються на комп'ютері нотаріуса, який на практиці може стати об'єктом хакерських атак; планують впровадити програмне забезпечення, яке зберігатиметься на спеціальному носії без потреби його копіювання безпосередньо на комп'ютер).

Наостанок вважаємо за необхідне коротко зупинитися на шляхах захисту своїх порушених прав, які наразі існують перед представниками бізнесу та фізичними особами.

Звернення з заявою до правоохоронних органів. Одна з найперших дій, яку необхідно зробити в разі з рейдерським захопленням, - це звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. Від того, як швидко ви це зробите і чи ефективно зможете побудувати роботу у справі з окремим слідчим, залежить те, наскільки багато часу буде в рейдерів для того, щоб безперешкодно втілювати у життя свої злочинні наміри.

Подання скарги до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Ця Комісія була створена і діє відповідно до «Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затвердженого наказом Мін'юсту від 12.01.2016 року №37/5, та інших нормативно-правових актів. Основним завданням Комісії є розгляд скарг на законність дій державних реєстраторів. Наразі до Комісії можна звернутися протягом 30 днів з моменту правопорушення або з моменту, коли особа мала довідатися про таке правопорушення (законопроектом №5067 передбачається збільшити цей термін до 60 днів).

Основною перевагою Комісії є доволі швидкий термін розгляду скарг. Так, граничним терміном розгляду є 30 днів, у деяких випадках Комісія може розглянути документи і швидше. Однак суттєвим недоліком цього інструменту захисту є те, що Комісія в рамках своїх повноважень досліджує лише законність вчинення державним реєстратором реєстраційних дій. Тобто в ситуації, коли рейдери підготують документи, які формально відповідатимуть нормам законодавства, але підписи на яких буде підроблено, Комісія не зможе встановити факт порушення, оскільки дослідження справжності підписів і взагалі реальності існування самих відносин, на основі яких було ухвалено відповідні рішення, виходить за рамки її компетенції.

Звернення до суду. Залишається основним засобом захисту. Серед недоліків можна виділити тривалий термін розгляду справи, особливо якщо протилежна сторона має наміри всіляко її затягувати.

Як загальні рекомендації можна порадити бізнесу планомірно відстежувати інформацію про стан відомостей щодо своєї компанії в єдиному державному реєстрі та заздалегідь розробити алгоритм дій, які необхідно вчинити, виявивши спроби рейдерського захоплення.