Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 17 жовтня

Поляки вибачилися за знищення пам'ятника воїнам УПА

Представники польської громадськості засудили знищення пам'ятника воїнам УПА в селі Верхраті. Про це йдеться в повідомленні голови фонду "Солідарності", колишнього заступника міністра закордонних справ Польщі Кшиштофа Станівського. "Схиляючись над могилами у Верхраті та Монастирі, просимо про вибачення і закликаємо: немає нашої згоди на нищення могил, цвинтарів, пам'ятників! Польською традицією є повага до померлих! Нехай спочивають у мирі", – зазначив Станівський. Голова фонду закликав не дозволяти, щоб звичні у демократичному суспільстві суперечки переносилися на цвинтарі й до святинь.

У спину Дневі захисника України: ми досі в полоні совкових міфів і стереотипів

Народ залюбки ностальгував за радянською армією і впритул не чув, що радянська армія не була українською. Навіть якщо там були українці. Радянська армія захищала СРСР, а не Україну, а це дві великі різниці. А український воїн – це той, хто проливає кров за Україну. Тому чимало українців, потрапивши в полон до німців, і тікаючи не поверталися до червоних, а шукали своїх – повстанців. Знаходили і продовжували воювати, тільки не "за Сталіна", а за Україну. Це не применшує відвагу радянського воїна, котрого кидали на смерть безголові командарми, але й не відкидає злочинів радянської армії, котрі чинилися на територіях, звідки вибивали німців.

Природа українського "двомислення" та його вплив на реформи

Опитування Українського інституту майбутнього показало дуже цікаву особливість. 80,6% опитаних визнали свободу як першочергову цінність. Водночас, і з цих же опитаних 55,7% висловились категорично проти приватизації державної власності, 67% проти приватизації сільськогосподарської землі, і 79% проти продажу. Це не єдиний приклад взаємовиключних позицій, які існують в українській свідомості. Ще варто згадати одночасний патерналізм "за все відповідає держава" і патологічну ненависть до влади як злодіїв. Нетерпимість до політичної корупції, і, водночас, продаж голосів на виборах. Як можуть співіснувати ці взаємовиключні речі?

El País: Довготривала російська брехня

Медсестра Белєн, людина товариська, відкрита, з першого дня знайомства почала розпитувати мене про події в Україні і приносити статті, в яких ішлося про Україну. Після того, як я прочитувала матеріали, вона питала мене, чи відображають вони дійсний стан справ. Потрібно сказати, що в Астурії серед населення дуже сильні політичні погляди лівого спектру. Я вже не раз мала суперечки з іспанцями, які мене переконували, що життя в Радянському Союзі було добрим. Переконати таких іспанців у протилежному важко. Белєн також переконана, що ідеї Леніна були гарними, просто потім їх спотворили. Сподіваюсь, з часом переконаю її, що вона помиляється.

Порядок денний для Верховної Ради на новий пленарний тиждень

Традиційно до початку пленарного тижня "Реанімаційний пакет реформ" підготував перелік законопроектів, які мають бути проголосовані Верховною Радою та дати розвиток низці реформ. Насамперед громадськість очікує прийняття двох законопроектів у сфері енергетики. Законопроект №4901 врегулює комерційний облік комунальних послуг, А проект №4941 дасть поштовх розвитку енергоефективності та раціональному споживанню енергетичних ресурсів. Парламент також має прийняти низку законопроектів, важливих для стимулювання економічного розвитку та створення сприятливих умов для діяльності бізнесу.

Чому Моторола заслужив пам'ятник у Москві

Символічно, що як раз того самого вечора, коли до Кремля притягли статую полоненого київського князя, на окупованій його мучителями території України було знищено один з найогидніших представників "русского мира" – садиста на прізвисько "Моторола". Долі в нас різні, країни - різні, князі - різні і символи - різні. Символ "русского мира" – ніякий не Володимир. Символ "русского мира" – "Моторола".

Чому Нобелівська премія з літератури тікає від України

Передбачити, хто отримає Нобелівську премію з літератури абсолютно неможливо. Як на мене, найімовірнішою спільною ознакою авторів, які отримали Нобеля є вік - понад 60 років. Звісно, дехто отримував цю високу премію і у 80, а за декілька років після того помирав. Та таких небагато. Розмірковуючи щодо можливості отримання Нобеля українським автором, слід відзначити, що це навряд чи станеться у близькому майбутньому. Справа у тому, що ми маємо велику літературну проблему – наших авторів не перекладають на стільки мов, наскільки перекладені попередні лауреати премії.